Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 287/587/16-ц
провадження № 61-35160св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації Житомирської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року у складі судді Волощука В. В. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року заступник прокурора Житомирської області звернувся в інтересах держави в особі Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Житомирській області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобов`язання її повернути.
Позов мотивований тим, що наказом Головного управління Держземагенства у Житомирській області (правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) № 6-2225/14-15-СГ від 27 травня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1824487200:04:000:0278, на території Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області.
На підставі даного наказу ОСОБА_1 видано свідоцтво на право власності на земельну ділянку.
Згідно договору купівлі-продажу № 630 від 27 лютого 2016 року ОСОБА_1 відчужено земельну ділянку ОСОБА_2 .
На час звернення до суду на території Олевського району збільшилася кількість незаконного видобування бурштину, який віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Надання земельних ділянок у власність у зоні незаконного видобування такої корисної копалини загальнодержавного значення ставить під сумнів те, що земельні угіддя використовуватимуться за цільовим призначенням. Власники земельних ділянок можуть видобувати корисні копалини даної категорії, тобто проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які завдаватимуть шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, що у подальшому призведе до непоправного псування земель сільськогосподарського призначення, які входять до складу земельного фонду України.
Передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства проведена з порушенням вимог законодавства, без виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки. Відповідно до чинного законодавства надання агрохімічного паспорта земельної ділянки для затвердження проєкту землеустрою є обов`язковим.
Крім того, ця земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, зокрема, з неї знятий верхній шар ґрунту.
На підставі викладеного позивач просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Житомирській області № 6-2225/14-15-СГ від 27 травня 2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , на території Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області, кадастровий номер: 1824487200:04:000:0278;
скасувати рішення реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку ОСОБА_2 , № 28486497 від 27 лютого 2016 року (договір купівлі-продажу № 630 від 27 лютого 2016 року);
витребувати із незаконного володіння на користь держави у ОСОБА_2 та зобов`язати її повернути земельну ділянку, площею 2 га, за кадастровим номером 1824487200:04:000:0278 до земель запасу Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року, у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобов`язання її повернути, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перелік документів для затвердження проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства згідно зі статтею 50 Закону України «Про землеустрій» є вичерпним, і вимога надання додаткових матеріалів та документів, не включених до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, категорично заборонена (статті 118, 186-1 ЗК України). Відповідно до положень Закону України «Про землеустрій» наявність агрохімічного паспорту не входить до переліку необхідних документів для виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність. Доводи щодо нецільового використання земельної ділянки мають значення при розгляді питання про витребування земельної ділянки у особи у зв`язку із нецільовим її використанням, а не на стадії вирішення питання про законність передачі її у власність. До того ж не встановлено, що саме ОСОБА_2 здійснює нецільове використання своєї земельної ділянки.
Крім того, прокурором не доведено та необґрунтовано наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Олевської міської об`єднаної територіальної громади (колишньої Тепеницької сільської ради Олевського району) Житомирської області, оскільки не надано доказів, що спірна земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 , перебуває в адміністративно-територіальних межах Олевської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області та на ній розташовані корисні копалини загальнодержавного значення бурштин сирець.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та зробив правильний висновок про те, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 проведена із дотриманням вимог статей 116, 118, 122, 186-1 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України «Про землеустрій».
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У червні 2018 року заступник прокурора Житомирської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Олевського районного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин виключно положення статті 118 ЗК України та статті 50 Закону України «Про землеустрій», без взаємозв`язку зі статтями 1, 2 Закону України «Про особисте селянське господарство», статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей 16, 37 Закону України «Про охорону земель», Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Порядком ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2011 року № 536. Суди при винесенні рішення залишили поза увагою, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, як державним органом, не встановлено всі обставини передачі у власність земельної ділянки, можливість використання її у сільськогосподарських цілях. Суди не надали оцінку тому, що наміру обробляти земельну ділянку та займатися особистим сільським господарством у ОСОБА_1 не було, земельна ділянка відразу була продана на підставі договору купівлі-продажу № 630 від 27 лютого 2016 року ОСОБА_2 .
При передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 необхідною умовою було виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки. Прийняття рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки без урахування показників агрохімічного паспорту унеможливлює нарахування відповідних збитків за нецільове використання земельної ділянки (зняття родючого шару ґрунту), у зв`язку із відсутністю початкових показників родючості на спірній земельній ділянці.
При прийнятті рішення судами залишено поза увагою інформацію Тепеницької сільської ради щодо незаконного видобування бурштину на землях сільської ради, а також акт обстеження земельних ділянок (у тому числі і на земельній ділянці переданій у власність ОСОБА_1 ) від 03 березня 2016 року Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області, згідно якого на спірній земельній ділянці знято верхній родючий шар ґрунту, що не дозволяє використовувати її за цільовим призначенням.
Аргументи учасників справи
У вересні 2018 року Головне управління Держгеокадастру Житомирської області подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Відзив мотивований тим, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області здійснює передачу земельних ділянок у власність на підставі затвердженого проекту землеустрою і не вправі вимагати документи, що не передбачені ЗК України та статтею 50 Закону України «Про землеустрій». Закон України «Про охорону земель» та Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є нормативно-правовими актами, які лише встановлюють необхідність існування як документа агрохімічного паспорта земельної ділянки та не визначають обов`язку його подачі при бажанні отримати у власність земельну ділянку. У даному випадку прокурор виступає у якості представника інтересів держави в особі об`єднаної територіальної громади, проте у порушення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не надає обґрунтування потреби даного представництва, не зазначає які саме права об`єднаної територіальної громади порушені та у чому саме порушення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У серпні 2018 року матеріали цивільної справи № 287/587/16-ц надійшли до Верховного Суду.
14 квітня 2020 року справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Судами встановлено, щонаказом Головного управління Держземагенства у Житомирській області (правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) № 6-2225/14-15-СГ від 27 травня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Олевського району, за межами населених пунктів Тепеницької сільської ради (нині - Олевської міської об`єднаної територіальної громади), кадастровий номер 1824487200:04:000:0278. На підставі даного наказу ОСОБА_1 , отримав свідоцтво про право власності.
В подальшому, ОСОБА_1 відчужено земельну ділянку за кадастровим номером 1824487200:04:000:0278, згідно договору купівлі-продажу № 630 від 27 лютого 2016 року на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту а частини третьої статті 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції, чинній станом на 27 травня 2015 року) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державн