ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа №592/13260/17
адміністративне провадження №К/9901/47107/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №592/13260/17
за позовом ОСОБА_1 до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (суд у складі: судді-доповідача - Бершова Г.Є., суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
1.1. зобов`язати Сумське ОУПФУ Сумської області здійснювати їй виплату пенсії державного службовця в розмірі 60% від суддівської винагороди без обмеження максимальним розміром
1.2. виплатити різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати, починаючи з 01.06.2016 року до дати її перерахунку.
2. Позовна заява мотивована тим, що з 01.06.2016 року позивачці як працюючому судді була призначена пенсія державного службовця. Згідно прийнятого управлінням розпорядження № 822101 від 13.07.2017 року остаточний розмір пенсії державного службовця склав 17984,70грн., але фактично їй до виплати нараховується пенсія у розмір 9134,17 грн. Листом від 19.08.2017 року відповідачем роз`яснено, що пенсію ОСОБА_1 обмежено сумою в 10740,00 гривень і фактично виплата здійснювалася починаючи з 01.06.2016 року в розмірі 85 % від призначеного розміру пенсії.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Зобов`язано Сумське ОУПФУ Сумської області здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії державного службовця в розмірі 60% від суддівської винагороди без обмеження та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати, починаючи з 01.06.2016 року до дати її перерахунку.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що норми ч. 4, 5 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723 - XII щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії державного службовця в повному обсязі з 01 червня 2016 року є позбавленням її конституційного права на соціальний захист у разі досягнення пенсійного віку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року скасовано постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 грудня 2017 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що норми ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, якими запроваджено обмеження максимального розміру пенсії, в установленому законом порядку неконституційними не визнавалися, є чинними, діяли на момент призначення ОСОБА_1 пенсії, а, отже підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою практику Конституційного Суду України щодо протиправності звуження соціальних гарантій суддів. Касатор зазначила, що застосування до її пенсії обмеження максимальним розміром та виплатою із цієї суми тільки 85% позбавляють її права на майно у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П. ухвалою від 07 травня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року.
10. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 592/13260/17.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
12. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 01.06.2016 року ОСОБА_1 , як працюючому судді, була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу".
14. Згідно розпорядження № 822101 від 13.07.2017 року розмір її пенсії становив 17984,70 грн., з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром сума пенсії становила 10740 грн.
15. Виплата пенсії здійснювалася в розмірі 85 % із максимального розміру пенсії 10740 грн. та становила 9134,17 грн.
16. 03.08.2017 року ОСОБА_1 , не погоджуючись із наданим їй розрахунком від 13.07.2017 року № 822101, звернулася до відповідача із заявою про надання пояснень з приводу виявлених розбіжності у нарахуванні пенсії (а.с.13).
17. Листом від 19.08.2017 року позивачку було проінформовано, що її пенсію за віком обмежено сумою в 10740,00 гривень, а після цього здійснюється виплата в розмірі 85 % від суми 10740,00 грн.(а.с. 12)
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
19. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
21. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
22. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
24. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечен