1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/10820/16

адміністративне провадження № К/9901/49787/18, К/9901/52347/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/10820/16

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Міністерства внутрішніх справ України постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (колегія у складі суддів: М. А. Бояринцева, І. П. Васильченко, Н. Г. Вєкуа) від 01 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: А. Ю. Кучма, В. О. Аліменко, Н. В. Безименна) від 11 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, у якому просив:

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 09 вересня 2015 року по 09 червня 2016 року в сумі 116652,76 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 14 грудня 2015 року по 15 червня 2016 року в розмірі 93723,77 грн.;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України моральної шкоди в розмірі 15000 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві моральної шкоди в розмірі 15000 грн.

2. В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України), Закони України «Про Національну поліцію», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядок виплати грошового забезпечення поліцейських Національної поліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, та зазначає, що Міністерством внутрішніх справ України порушено термін виплати заробітної плати з 09 вересня 2015 року по 09 червня 2016 року, а тому Міністерство внутрішніх справ України повинно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 116652,76 грн., Головним управлінням Національної поліції у м. Києві порушено термін виплати вихідної допомоги при звільненні з 14 грудня 2015 року по 15 червня 2016 року, а тому Головне управління Національної поліції у м. Києві повинно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 93 723,77 грн.

3. Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 09 вересня 2015 року по 09 червня 2016 року в розмірі 76782,43 грн.

У інший частині позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 03 травня 2018 року Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду (колегія у складі суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Шарапи В. М.) від 17 травня 2018 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою; установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

6. 04 червня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

7. 04 червня 2018 року також на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Головне управління Національної поліції у м. Києві вказує, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої на апеляційної інстанцій залишити без змін.

8. Також, не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 04 червня 2018 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

9. Ухвалою Верховного Суду (колегія у складі суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Шарапи В. М.) від 12 червня 2018 року задоволено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

10. 12 лютого 2019 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких просить додаткові пояснення взяти до відома та врахувати при прийнятті рішення у справі, його касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 639/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В. що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Міністерства внутрішніх справ України, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

14. Станом час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 09 вересня 1992 року по 14 грудня 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, в тому числі з березня 2008 року в Центральному апараті Міністерства внутрішніх справ України на посадах заступника начальника управління розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, та начальника управління контролю за розслідуванням злочинів, скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи Головного слідчого управління МВС України.

16. Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09 вересня 2015 року № 1894 о/с ОСОБА_1 відряджено для подальшого проходження служби до Головного управління МВС України в м. Києві та наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 18 вересня 2015 року № 804 о/с призначено на посаду заступника начальника слідчого управління Головного управління МВС України в м. Києві з 09 вересня 2015 року.

17. Наказом Головного управління МВС України в місті Києві від 18 вересня 2015 року № 804 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника слідчого управління.

18. Згідно наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 15 жовтня 2015 року № 882 о/с ОСОБА_1 призначено заступником начальника слідчого управління - начальником організаційно-методичного відділу.

19. Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14 грудня 2015 року № 113 о/с звільнено зі служби в поліції згідно пункту 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу слідчого управління.

20. Як вбачається з матеріалів справи та згідно листа директора Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 21 грудня 2016 року № 15/4-5059, за період з 01 липня 2015 року по 28 липня 2015 року позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення у вересні 2015 року платіжним дорученням від 17 вересня 2015 року № 4519. Грошове забезпечення позивачу за період з 29 липня 2015 року по 30 серпня 2015 року включно нараховано та виплачено у червні 2016 року платіжним дорученням від 06 червня 2016 року № 531 на суму 6240,64 грн.

21. Разом з тим, судами встановлено, що позивач неодноразово звертався із скаргами щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо нарахування пенсії та виплати одноразової грошової (вихідної) допомоги.

22. Листом від 30 березня 2015 року за № С-68/125/30/01-2016 Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомило позивача, що питання щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні вирішуватиметься після отримання роз`яснень щодо законності (правомірності) здійснення нарахування та виплати (після 12 березня 2016 року) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби поліцейським, які звільнені із служби в поліції у період з 07 листопада 2015 року по 27 грудня 2015 року та з 28 грудня 2015 року по 11 березня 2016 року за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за власним бажанням, через сімейні обставини та з інших поважних причин та чи законним буде застосування відносно них норм вищезазначених закону та постанови, що вступили в дію та набрали чинності після їхнього звільнення.

23. Листом від 12 квітня 2016 року за № 15/2-С-429 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України та листом від 13 квітня 2016 року № С-12/48-2016 Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України повідомили позивача про те, що він був звільнений зі служби в поліції відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в місті Києві від 14 грудня 2015 року № 113 о/с без зазначення стажу служби для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції буде нарахована та виплачена після внесення змін до наказу про звільнення.

24. Отже, на підставі викладеного судами встановлено, що Міністерством внутрішніх справ України заборгованість із заробітної плати за липень-серпень 2015 року в сумі 6240,64 грн. виплачено ОСОБА_1 09 червня 2016 року, вихідну допомогу в сумі 136000 грн. виплачено 15 червня 2016 року.

25. Позивач, вважаючи, що виплату заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги було проведено із затримкою, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не виконано обов`язку щодо виплати позивачу усіх сум, що належали до виплати, у день звільнення, відтак позивач, в силу положень статті 117 КЗпП України має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки будь-якими спеціальними законами, положеннями та інструкціями не передбачено умов та порядку стягнення відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні. Таким чином, за прострочення сплати заборгованості по заробітній платі за період липень-серпень 2015 року (затримка складає 271 день), стягненню з Міністерства внутрішніх справ України підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 76782,43 грн.

27. Щодо частини позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 14 грудня 2015 року по 15 червня 2016 року в розмірі 93723,77 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх необґрунтованість, оскільки враховуючи норми спеціальних нормативно-правових актів, згідно яких МВС після отримання документів в місячний строк приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги, яка в подальшому виплачується не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення та з огляду на те, що право у працівників Національної поліції на отримання одноразової допомоги при звільненні виникло 12 березня 2016 року, відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги 15 червня 2016 року.

28. Водночас, судами встановлено, що позивачем не надано жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між бездіяльністю відповідачів та завданням йому моральної шкоди (у вигляді розладів здоров`я внаслі

................
Перейти до повного тексту