ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 140/754/19
адміністративне провадження № К/9901/33812/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Васильєва І. А., Пасічник С. С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (судді - Іщук Л. П., Обрізко І. М., Онишкевич Т. В.) у справі № 140/754/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС (правонаступник - Волинська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
УСТАНОВИЛА:
19 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 18 лютого 2019 року № UA205110/2019/000175/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 лютого 2019 року № UA205110/2019/00174.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не містить інформації, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року позов задоволено.
Суд першої інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду (постанову від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17), виходив з того, що сама по собі наявність у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів є підставою лише для витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, але не для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Крім цього, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номери та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару.
На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок пошкоджень автомобіля, показника одометра (378 132 км), що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. Разом з цим, наявність пошкоджень транспортного засобу підтверджується додатковим аркушем до акта про проведення митного огляду товарів № UA209060/2019/06266.
Суд також вказав, що спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.
Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено, що митна вартість на ідентичні товари є вищою, ніж задекларована позивачем, та не надано суду документи, які б підтверджували відкориговану митну вартість у розмірі 20 321,50 євро, що не дає підстав вважати спірне рішення про коригування митної вартості обґрунтованим та мотивованим.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Таке рішення суду апеляційної інстанції базувалося на тому, що відповідач, приймаючи спірне рішення та використовуючи цінову інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, правомірно виходив з того, що декларантом не підтверджено митну вартість автомобіля, оскільки не надано витребувані митним органом документи на її підтвердження, а також розрахунки визначення заявленої митної вартості товару.
При ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/5915/15.
Спірне рішення про коригування митної вартості, на думку апеляційного суду, містить належне обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Що стосується наданого позивачем витягу з каталогу SCHWACKE, то, на думку апеляційного суду, такий правильно не враховано митним органом, оскільки характеристики автомобіля за ціною 12 200 євро згідно з каталогом не відповідають автомобілю, що ввезений позивачем, враховуючи, що цінова інформація про автомобіль в каталозі SCHWACKE вказана із врахуванням його пробігу 248 000 км, хоча пробіг ввезеного позивачем автомобіля складає 378 132 км.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано доводами, викладеними у рішенні суду першої інстанції у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Волинською митницею ДФС подано відзив на касаційну скаргу. Враховуючи, що Волинська митниця ДФС на час подання відзиву (13 січня 2020 року) не мала адміністративної процесуальної дієздатності органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема, у сфері реалізації державної митної політики, вона не має повноважень на подання процесуальних документів до суду у цій справі, оскільки таке повноваження встановлено для виконання завдань і функцій контролюючого органу у зазначеній сфері. З огляду на викладене відзив не підлягає судовій оцінці, як такий, що поданий особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 18 лютого 2019 року позивачем було подано до Митниці митну декларацію № UA205100/2019/004739 та комплект документів для митного оформлення ввезеного на територію України легкового автомобіля марки BMW. У графі 42 даної декларації зазначено ціну товару відповідно до ціни інвойсу у розмірі 8000,00 євро, разом з тим, митну вартість декларантом визначено із застосуванням резервного методу у розмірі 375 843,83 грн, що згідно курсу НБУ на відповідну дату становило 12 250,00 євро.
До вказаної митної декларації було додано рахунок-фактуру від 5 лютого 2019 року № 190205.1-VER/PPDD, декларацію про походження товару, акт про проведення огляду товару від 5 лютого 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 грудня 2013 року, паспорт громадянина України, платіжні доручення про сплату митних платежів та некласифіковані документи в підтвердження заявленої митної вартості. Також на підтвердження вартості автомобіля за резервним методом було надано витяг з каталогу SCHWACKE.
Під час опрацювання відповідачем документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, зокрема, в інвойсі та технічному паспорті автомобіля зазна