ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 902/959/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв" (далі - ТОВ "Еко-Драйв", скаржник)
на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 (суддя Яремчук Ю.О.) та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 (головуючий - суддя Гудак А.В., судді: Олексюк Г.Є., Маціщук А.В.)
у справі № 902/959/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного українсько-німецького підприємства "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" (далі - Підприємство, позивач)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" (далі - ТОВ "АЕУ Енерго")
про стягнення пені у розмірі 271 230,67 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ТОВ "Еко-Драйв".
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У листопаді 2019 року Підприємство звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "АЕУ Енерго" про стягнення неустойки (пені) у розмірі 271 230,67 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором оренди від 12.12.2014 № 1 за період з 05.11.2018 - 05.11.2019.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "АЕУ Енерго" умов договору від 12.12.2014 № 1 (далі - Договір) у частині здійснення орендної плати.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020: позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "АЕУ Енерго" на користь Підприємства 188 165,83 грн пені та 4 032,12 грн витрат зі сплати судового збору; у решті позовних вимог відмовлено.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: між сторонами відсутній спір щодо орендної плати (сплачених її розмірів); у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за Договором оренди № 1 системи для виробництва електроенергії з біогазу ІЕТ 999 BIO V01; акт звірки взаємних розрахунків підписаний уповноваженими особами сторін є доказом, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу за договором №1 від 12.12.2014; відповідачем прострочено сплату щомісячних платежів (місячних розмірів орендної плати), що стало підставою для нарахування позивачем пені; розрахунок пені наданий позивачем здійснено з порушенням норм частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Місцевий господарський суд здійснив власний розрахунок пені, оскільки позивачем невірно визначено певні періоди нарахувань пені, а саме: позивачем зазначено період нарахування пені з 06.01.2019 по 13.01.2019, тоді як правильний період є з 08.01.2019 по 13.01.2019 у сумі 9 470,88 грн; позивачем зазначено період нарахування пені з 06.05.2019 по 15.05.2019, тоді як правильний період є з 07.05.2019 по 15.05.2019 у сумі 9 328,52 грн; позивачем зазначено період нарахування пені з 06.10.2019 по 23.10.2019, тоді як правильний період є з 08.10.2019 по 23.10.2019 у сумі 8 911,12 грн.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені на 30% з власної ініціативи. При цьому судом враховано відсутність заборгованості з орендної плати, за заявлений позивачем період, на день подачі позовної заяви до суду та незначний термін прострочення відповідачем заборгованості. Також судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020: апеляційну скаргу ТОВ "Еко-Драйв" на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 у справі № 902/959/19 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 у справі №902/959/19 змінено у частині стягнення пені та судових витрат, виклавши пункт 2 резолютивної частини у такій редакції - стягнути з ТОВ "АЕУ Енерго" на користь Підприємства 188 555,70 грн пені та 4 040,48 грн витрат зі сплати судового збору; у решті рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 у справі № 902/959/19 залишити без змін.
2.4. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) набуває статусу первинного документа, що засвідчує факт здійснення господарської операції, після оформлення його належним чином;
- підписані позивачем та відповідачем акти надання послуг є належними та допустимими доказами, які засвідчують факт здійснення позивачем зобов`язань на виконання умов договору №1 про оренду обладнання від 12.12.2014;
- підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу;
- актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2017 по 16.05.2018 за договором від 12.12.2014 №1 станом на 16.05.2018 заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 376 053,27 грн, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. Акт звірки взаємних розрахунків підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками є доказом, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем заборгованості станом на 16.05.2018 в сумі 2375053,27 грн за договором від 12.12.2014 №1.
Судом апеляційної інстанції здійснено власний перерахунок заявлених до стягнення сум пені та дійшов висновку, що сума пені становить 269365,28 грн. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про можливість зменшення пені у цій справі на 30 %. Таким чином, враховуючи результат проведеного перерахунку пені та зменшення її на 30%, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у сумі 188 555,70 грн пені.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження ТОВ "Еко-Драйв" щодо відсутності спору по суті, змови позивача та відповідача з мотивів отримання фінансової переваги на користь формально - орендодавця є таким, що ґрунтується на припущеннях і не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Еко-Драйв" просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 902/959/19, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, а також такими, що ухвалені без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.01.2020 у справі № 910/17753/18, щодо застосування до спірних правовідносин частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.2. ТОВ "Еко-Драйв" зазначає, що судами попередніх інстанцій, вирішуючи питання про стягнення пені за прострочення сплати орендної плати за період оренди з 05.11.2018 по 05.11.2019, не застосовано положення частини шостої статті 232 ГК України.
4.3. Скаржник звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7.7 Договору орендодавець надає орендарю відстрочку із сплати орендної плати на період відстрочки платежів. Орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця про заплановану дату початку отримання виручки за електроенергію не пізніше, ніж через п`ять днів після укладення договору на реалізацію електроенергії. Проте, за твердженням скаржника, судом не вжито заходів щодо витребування договору про реалізацію електроенергії та доказів отримання виручки за реалізацію електроенергії попри необхідність дослідження цієї обставини, як такої, що впливає на суму заборгованості, з якої розраховується пеня. Клопотання ТОВ "Еко-Драйв" про витребування наведених вище доказів задоволено судом не було.
4.4. ТОВ "Еко-Драйв" наголошує на тому, що період і сума прострочення судами достеменно не встановлені.
4.5. Скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні акти наданих послуг за Договором за весь період заборгованості. Скаржник вказує на те, що у актах звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, що містяться в матеріалах справи не зазначені відомості за даними ТОВ "АЕУ Енерго", а також не підписаний уповноваженою на те особою - головним бухгалтером ТОВ "АЕУ Енерго".
4.6. ТОВ "Еко-Драйв" наголошує на тому, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалюрським обліковим документом. Скаржник зазначає, що до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
4.7. Скаржник вважає, що позивач не довів обґрунтованість суми заборгованості, а відтак у належний спосіб не обґрунтував суму неустойки.
4.8. Крім того, судами не враховано передбачений договором порядок зарахування коштів, всупереч пункту 7.8 Договору, попри посилання на цю обставину ТОВ "Еко-Драйв".
4.9. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи виявлено надмірний формалізм та не взято до уваги аргументи представника ТОВ "Еко-Драйв".
5. Позиції інших учасників справи викладені у відзиві
5.1. Підприємство 15.07.2020 направило на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Еко-Драйв", у якому, з посиланням на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5.2. Підприємство зазначає, що: скаржник, як і раніше в апеляційній скарзі не зазначає, які саме періоди та суми прострочки є невірними, а також чим доводяться ці обставини; доводи касаційної скарги у цій частині зводяться лише до того, що судом не вжито заходів щодо витребування договору про реалізацію електроенергії та доказів отримання виручки за реалізацію електроенергії проте скаржник не вказує в чому полягає необхідність цих доказів.
5.3. Підприємство вважає, що умови договору на реалізацію електроенергії та розрахунки за ним, жодним чином не можуть впливати на порядок розрахунку за договором оренди, оскільки в цій справі реалізація електроенергії та отримання виручки за вказаним договором не є предметом дослідження.
5.4. Підприємство звертає увагу на те, що під час розгляду справи судами обох інстанцій здійснювався перерахунок пені з урахуванням місячних розмірів орендної плати, виникнення дат прострочення сум грошових коштів, сплачених відповідачем (орендна плата), виходячи з долучених позивачем до позовної заяви копії банківської довідки руху коштів по рахунку позивача та призначення платежу, вказаного відповідачем при здійсненні оплат. При перерахунку пені суди виходили з того, що між сторонами відсутній спір щодо орендної плати (сплачених її розмірів) та що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за Договором оренди. Дана обставина не заперечувалась сторонами під час розгляду справи та не спростовується ТОВ "Еко-Драйв" в касаційній скарзі.
5.5. Підприємство також вважає безпідставними твердження скаржника про те, що розрахунок пені був проведений без врахування вимог статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені був проведений за період з 05.11.2018 по 05.11.2019, тобто за один рік до звернення позивача до суду з даним позовом та в межах строків позовної давності встановлених законодавством для цих вимог.
5.6. Також Підприємство вважає безпідставними твердження скаржника щодо формальності заявлених позовних вимог, а також що вони мають явно штучний характер. На думку ТОВ "Еко-Драйв" про це свідчить та обставина, що позивач є засновником відповідача. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги базуються на порушенні відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди, який був укладений між позивачем та відповідачем.
5.7. ТОВ "АЕУ Енерго" 15.07.2020 на адресу Верховного Суду направив відзив на касаційну скаргу, у якому просить: касаційну скаргу ТОВ "Еко-Драйв" задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 902/959/19 у частині задоволення позову; не враховувати аргументи ТОВ "Еко-Драйв", які викладені в касаційній скарзі, починаючи з абзацу 3 на сторінці 5 і закінчуючи абзацом 2 на сторінці 6.
5.8. ТОВ "АЕУ Енерго" зазначає, що не заперечує проти задоволення касаційної скарги ТОВ "Еко-Драйв", однак з наступними застереженнями:
- відповідач заперечує, що у акті звірки заборгованості станом на 16.05.2018 не зазначені дані ТОВ "АЕУ Енерго". Підписанням акту звірки заборгованості ТОВ "АЕУ Енерго" підтвердило ті дані, які були вказані ТОВ "СУНП "АЕТТЗНПС";
- інша частина аргументів касаційної скарги зосереджена на доведенні наявності уявної змови виконавчого органу ТОВ "АЕУ Енерго" з ТОВ "СУНП "АЕТТЗНПС". ТОВ "АЕУ Енерго" як відповідач заперечує проти цих аргументів та звертає увагу суду, що скаржником здійснюється свідоме викривлення дійсних обставин справи.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Підприємством (орендодавець) та ТОВ "АЕУ Енерго" (орендар) 12.12.2014 укладено договір № 1 передачі для монтажу обладнання та його подальшої оренди (далі - Договір), за умовами Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, а саме систему для виробництва електроенергії з біогазу ІЕТ 999 BIO V01, яке є об`єктом власності орендодавця.
6.2. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що початок перебігу строку оренди обладнання за який нараховується орендна плата, відраховується з моменту передачі обладнання орендарю в оренду, про що складається акт приймання - передачі обладнання в оренду.
6.3. Згідно з пунктом 4.2 Договору строк оренди обладнання за цим договором припиняється з дати визначеної пунктом 15.1 або пунктом 13.2 Договору.
6.4. Пунктом 7.2 Договору встановлено, що розмір орендної плати за повний розрахунковий місяць складає суму еквівалентну 10 000,00 (десять тисяч) євро 00 євроцентів, у перерахунку на грошову одиницю України - гривню, по курсу, встановленому НБУ на останній день розрахункового місяця без ПДВ, крім того ПДВ 20% 2000,00 (дві тисячі) Євро 00 євроцентів, разом з ПДВ еквівалент 12 000,00 (дванадцять тисяч) євро 00 євроцентів (надалі - орендна плата).
6.5. Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку коли тривалість розрахункового місяця менша ніж тривалість календарного, орендна плата за такий неповний розрахунковий місяць нараховується пропорційно, виходячи з кількості днів в такому розрахунковому місяці.
6.6. Відповідно до пункту 7.4 Договору орендну плату за кожен розрахунковий місяць орендар сплачує орендодавцю в безготівковій формі не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Датою оплати вважається день фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. У випадку недотримання вимог, передбачених даним пунктом, платіж вважається простроченим.
6.7. Пунктом 7.5 Договору передбачено, що орендодавець надає орендарю відстрочку із сплати орендної плати на період відстрочки платежів. Орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця про заплановану дату початку отримання виручки за електроенергію не пізніше, ніж через п`ять днів після укладання договору на реалізацію електроенергії.
6.8. Відповідно до пункту 7.6 Договору після завершення періоду відстрочки платежів орендна плата сплачується щомісячно в терміни, зазначені у пункті 7.4 Договору.
6.9. Згідно з пунктом 7.7 Договору сума орендної плати, нарахована за період відстрочки платежів, сплачується рівними частинами протягом періоду, що має таку ж кількість розрахункових місяців, що і період відстрочки платежів, і починається з моменту завершення періоду відстрочки платежів. Така сплата не звільняє орендаря від сплати орендної плати за поточні розрахункові періоди і не може вважатись сплатою за такий поточний розрахунковий період.
6.10. Відповідно до пункту 8.1.1 Договору орендодавець взяв на себе зобов`язання передати орендарю обладнання у технічно справному стані, придатному для його використання за технічним призначенням.
6.11. Пунктом 9.1.1 Договору передбачено, що за кожен день прострочки внесення орендних платежів згідно з строками оплати, визначених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої грошової суми.
6.12. Пунктом 15.1 Договору передбачено, що термін дії даного договору починає свій перебіг з дати його укладання і припиняє свою дію з 31.12.2029.
6.13. 10.03.2015 сторонами підписано акт прийому-передачі обладнання в оренду згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв в оренду систему для виробництва електроенергії з біогазу ІЕТ 999 BIO V01 у задовільному стані.
6.14. На підтвердження надання в оренду системи для виробництва електроенергії з біогазу IET999BIO V01 сторонами підписані наступні акти надання послуг від 30.09.2018 № 52 на суму 397 545,30 грн з ПДВ; від 31.10.2018 № 61 на суму 384 343,18 грн; від 30.11.2018 №73 на суму 387 945,05 грн; від 31.12.2018 №79 на суму 380 569,66 грн; від 31.01.2019 №1 на суму 380 661,48 грн; від 28.02.2019 № 9 на суму 368 807,53 грн; від 31.03.2019 №18 на суму 366 811,98 грн; від 30.04.2019 № 22 на суму 355 304,15 грн; від 31.05.2019 №22 на суму 359 039,08 грн та 388 991,79 грн пені за прострочення платежів; від 30.06.2019 № 36 на суму 256762,92 грн; від 31.07.2019 №42 на суму 335764,82 грн; від 31.08.2019 №50 на суму 335246,41 грн; від 30.09.2019 №57 на суму 316014,62 грн; від 31.10.2019 № 60 на суму 333118,98 грн в яких зазначено, що замовник ТОВ "АЕУ Енерго" претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає.
6.15. Сторонами договору неодноразово проводились звіряння взаємних розрахунків. Останній акт звіряння взаємних розрахунків сторонами підписаний та скріплений печатками за період з 01.09.2017-16.05.2018 відповідно до якого станом на 16.05.2018 заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 376 053,27 грн.
6.16. Вказуючи на належне виконання Підприємс