ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14715/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кролевець О.А., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Міщенко О.В.,
відповідача - 1 - не з`явився,
- 2 - Гузієнка Я.М.,
- 3 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Борисенко І.І.)
від 19.12.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
від 20.05.2020
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", 2) Національного банку України, 3) Пора Трейдінг Лімітед (PORA TRADING LIMITED)
про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2017 року ТОВ "Мегаполісжитлобуд" звернулось до Господарського суду міста Києва позовом до ПАТ "Комерційний банк "Надра", Національного банку України та ТОВ "Компанія "Берлінотто Лімітед" про визнання недійсним договору застави корпоративних прав від 05.05.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір застави корпоративних прав укладено всупереч ст. 4 Закону України «Про заставу», ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», ст. 147 ЦК України, ст. ст. 616, 652 ЦК України, ст. ст. 218, 559 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020, позов ТОВ "Мегаполісжитлобуд" залишено без розгляду.
Приймаючи рішення господарські суди вказали, що у судові засідання, призначені на 10.12.2019 та 19.12.2019, позивач або його представник не з`явився. Про причини неявки уповноваженого представника позивача у вказані судові засідання суд не повідомив.
Через неявку уповноваженого представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначені судові засідання, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, позов у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.
Судові рішення також обґрунтовані посиланням на правові висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
ТОВ "Мегаполісжитлобуд" у червні 2020 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме - статті 2, 4, 7, 202 та пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Крім того, скаржник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, з врахуванням якої було ухвалено оскаржувану постанову апеляційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 вважає постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що позивачем вчинялися дії з метою затягування судового розгляду. Позивач або його представник в судові засідання 10.12.2019 та 19.12.2019 не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, відповідно у місцевого суди були правові підстави залишити позов без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. 2 ч. 2 та абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання було предметом дослідження об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/16978/19 та № 916/3616/15.
Колегія суддів звертається до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм права у наведених господарський справах.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинен