ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7520/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Берднік І.С., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Єрмоленко О.О.,
відповідача - Сторожук В.А.,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -Рикова В.В.,
на стороні відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека НК»,
про прийняття додаткової постанови у справі № 910/7520/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека НК»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
про розірвання договору оренди та виселення,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Верховного Суду від 05.08.2020 закрито касаційне провадження у справі № 910/7520/19 за касаційною скаргою ТОВ «Дека НК» з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Касаційну скаргу ТОВ «Дека НК», подану з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі за № 910/7520/19 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 залишено без змін.
При прийнятті судом касаційної інстанції постанови розподіл витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.
10.08.2020 ТОВ «Дека НК» подало до Верховного Суду заяву, в якій просило прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Амадеус Ко» на користь ТОВ «Дека НК» витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/7520/19 у сумі 50 700, 00 грн. На підтвердження понесених витрат надало відповідні докази.
18.08.2020 ТОВ «Амадеус Ко» звернулося до суду касаційної інстанції із запереченнями на заяву ТОВ «Дека НК» про прийняття додаткового рішення у справі, в якій посилалось на те, що відповідачем згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України не надано жодних заяв до закінчення судових дебатів у справі про намір подати докази на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення судового рішення, що підтверджується протоколом та технічним записом судового засідання, яке відбулося 05.08.2020. З урахуваннням вказаного, просить відмовити ТОВ «Дека НК» у задоволенні заяви.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).
Поряд з цим, згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (ст. 218, ч. 7 ст. 270 ГПК України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом ст. 301 ГПК України, не передбачає проведення судових дебатів.
Отже, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.
Оскільки відповідач у касаційній скарзі згідно з вимогами ст. 124 ГПК України навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого очікувані витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становлять 50 000, 00 грн (вимогами чинного законодавства - ГПК України не встановлено форми до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу) та впродовж п`яти днів після прийняття Верховним Судом постанови у справі № 910/7520/19 надав докази на підтвердження понесення цих витрат, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, то Верховний Суд не вбачає підстав для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції з підстав недотримання відповідачем ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Також 18.08.2020 позивачем до Верховного Суду було подано клопотання, в якому останній просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання обгрунтоване тим, що заявлена відповідачем сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 700, 00 грн не є співрозмірною із складністю справи, кількістю судових засідань, що відбулись у межах цієї справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом витраченим на виконання робіт та ціною позову (предметом спору у справі є немайнова вимога).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви ТОВ «Дека НК», додані до неї документи, врахувавши заперечення позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд вважає, що заяву необхідно задовольнити частково з таких підстав.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу ад