ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 335/12419/16-а(2-а/335/457/2016)
адміністративне провадження № К/9901/44738/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа - Інспекція з благоустрою Запорізької міської ради, про визнання протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 238 від 13 травня 2016 року, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі судді: Калюжної В.В. від 23 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чумака С. Ю., Гімона М.М., Юрко І.В. від 1 серпня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - виконком Запорізької МР, відповідач), третя особа - Інспекція з благоустрою Запорізької міської ради (далі - третя особа), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Запорізької МР від 13 травня 2016 року № 238 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».
В обґрунтування позову зазначав, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що ухвалено з порушенням чинного законодавства України, оскільки таке було прийнято на підставі акта обстеження території № 0030 від 18 квітня 2016 року, складеного Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради, яким нібито зафіксовано результати перевірки стану благоустрою території за адресою: АДРЕСА_1 , проте вказана перевірка фактично не проводилася та позивача про неї не повідомляли ні до, ні після її проведення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення виконкому Запорізької МР № 476 в частині анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди (ТС) позивача, є законним та обґрунтованим, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, оскільки позивачем при встановленні ТС за адресою: АДРЕСА_1 допущено відхилення від виданого йому паспорта прив`язки ТС, а також допущено порушення вимог щодо повідомлення відповідної районної адміністрації про виконання вимог паспорта прив`язки, що в силу пункту 2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244, (далі - Порядок № 244) та пункту 2.24 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 27 березня 2013 року № 33, (далі - Порядок № 33) є підставою для його анулювання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ФОП ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване рішення, не зазначено чим проводились заміри ТС і чи проводились вони взагалі. Тому скаржник вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів у силу вимог частини другої статті 71 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) правомірності винесеного ним рішення.
Від виконкому Запорізької МР та Департаменту архітектури та містобудування Запорізької МР надійшли заперечення на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , в яких зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення, просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки судами правильно встановлено правомірність оскаржуваного рішення.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 7 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 335/12419/16-а(2-а/335/457/2016), витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , однак розгляд справи цим судом не було закінчено.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 335/12419/16-а(2-а/335/457/2016) за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань не заявляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 14 липня 2015 року за заявою позивача Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради видано паспорт прив`язки ТС по продажу товарів народного споживання по АДРЕСА_1 (з благоустроєм прилеглої території), за реєстраційним номером в кадастрі ТС-00572 від 14 липня 2015 року.
На підставі наказу начальника інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 31 березня 2016 року № 11-р головним спеціалістом - інспектором відділу координації діяльності та оперативного контролю в сфері благоустрою Бабій М.В., із залученням головного спеціаліста відділу економічного розвитку та підприємництва районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району Коваленко Н.В. та головного спеціаліста - районного архітектора Вознесенівського району відділу планування та забудови міста Запоріжжя Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради Коваль М.В., здійснено перевірку стану благоустрою території за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт обстеження території № 0-0030 від 18 квітня 2016 року.
Згідно зазначеного акта за результатами обстеження встановлено, що по АДРЕСА_1 встановлено невідповідність архетипу, визначеному у паспорті прив`язки ТС, який видано позивачу 14 липня 2015 року. Зокрема, згідно паспорту прив`язки ТС розміри мають бути 4,4 м х 6,4 м, а встановлена ТС має розміри 2,55 м х 4,8 м. Крім того, відсутнє замощення ТС, що визначено у схемі благоустрою паспорта прив`язки.
Складений акт обстеження території № 0030 від 18 квітня 2016 року містить пропозиції розпочати процедуру анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди за реєстраційним № ТС-00572-О від 14 липня 2015 року.
Також в акті зазначено, що позивачем не виконані вимоги пункту 2.23 Порядку № 244 та пункту 2.24 Порядку № 33 щодо повідомлення районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради про виконання вимог паспорту прив`язки ТС № 00572-О за адресою: АДРЕСА_1 протягом 6 місяців з дня встановлення ТС, що підтверджується листом районної адміністрації по Вознесенівському району від 15 травня 2017 року № 01-23/1311.
22 серпня 2016 року відповідачем прийнято рішення № 476 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», в тому числі і паспорту прив`язки тимчасової споруди, який видано за заявою позивача. Вказане рішення оприлюднено на офіційному сайті Запорізької міської влади та у друкованому виданні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження виконкому Запорізької МР у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Частиною першою статті 22 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.