ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2020 року
м. Київ
справа №420/4676/19
адміністративне провадження №К/9901/10962/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року
у справі №420/4676/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики України, Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради,
третя особа Державна казначейська служба України,
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства соціальної політики України (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача при нарахуванні і виплаті разової грошової допомоги до 05 травня за дев`ять років, а саме: з 2011 до 2019 року ОСОБА_1 гарантованої частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за дев`ять років, а саме: з 2011 до 2019 року ОСОБА_1 з розміру восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 травня 2019 року за вх.№Г-12070/0/4-19/П від 16 травня 2019 року та надати повну та обґрунтовану відповідь на заяву про перерахунок та виплату щомісячної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2011-2019 років.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подана апеляційна скарга до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху із встановленням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надання обґрунтувань вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота застосування судом першої інстанції норм права (пункту 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)), із наданням копії цих обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
5. 24 березня 2020 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про усунення недоліків апеляційної скарги.
6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі №420/4676/19 повернуто особі, яка її подала.
7. 13 квітня 2020 року позивачем направлено до Верховного Суд касаційну скаргу на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі №420/4676/19, в якій просить її скасувати.
8. Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №420/4676/19.
9. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Повертаючи апеляційну скаргу, особі яка її подала, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані на усунення недоліків апеляційної скарги, додаткові обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, значно відрізняються від змісту самої апеляційної скарги та, більш того, апелянтом не виконано вимоги ухвали апеляційного суду від 16 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання копії обґрунтувань вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота застосування судом першої інстанції норм права, неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі відповідно до кількості учасників у справі. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема процесуальний обов`язок щодо виконання вимог ухвали суду та надання копії уточнень обґрунтувань вимог апеляційної скарги відповідно до кількості учасників процесу.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується із ухвалою суду апеляційної інстанції, оскільки вона є необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що, повертаючи апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції не враховано, що розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19). Також позивач у касаційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права та висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
13. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
15. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
18. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги, зокрема, у ній зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; перелік матеріалів, що додаються.
19. Частиною 5 статті 296 КАС України передбачено необхідність додання до апеляційної скарги, зокрема, копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
20. Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких, апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
21. Частиною 5 статті 298 КАС України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
22. За приписами частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
23. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
24. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
25. Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
26. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
27. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018).
28. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху, та надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду обґрунтувань вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота застосування судом першої інстанції норм права (пункт 6 частина 2 статті 296 КАС України), із наданням копії цих обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи.