ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 640/16216/19
адміністративне провадження № К/9901/9041/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кармазіна О.А. від 07 листопада 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Єгорової Н.М., Мєзєнцева Є.І. від 19 лютого 2020 року
у справі № 640/16216/19
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зара Україна"
про стягнення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зара Україна" (далі також - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 102 000,00 грн.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, позов залишено без розгляду.
3. 30 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 640/16216/19, в якій просить такі скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
4. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2020 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
5. Ухвалою від 17 квітня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу позивача у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №640/16216/19 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зара Україна" про стягнення штрафу.
7. 02 липня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу на проведення перевірки № 3453 від 16 листопада 2018 року та направлення на проведення перевірки від 16 листопада 2018 року № 2753 співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 19 листопада 2018 року проведена планова виїзна поєднана з невиїзною перевірка характеристик продукції, а саме дитячого одягу та взуття у TOB "Зара Україна" за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, с. Фонтанка, КБС №1, ТРЦ "Рів`єра".
9. За результатами перевірки складено акт перевірки від 19 листопада 2018 року № 1708.
10. В ході проведення перевірки відібрані зразки продукції, які відправлені на експертизу до ДП "Харківстандартметрологія".
11. За результатами експертизи встановлено, що продукція не відповідає вимогам технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 14 січня 2009 року за вмістом металізованого волокна.
12. На підставі протоколу та за результатами розгляду справи видані постанови про накладання штрафних санкцій від 22 січня 2019 року № 15, № 16, № 17 та № 18 на загальну суму 102 000,00 грн, у яких зазначено, зокрема, що у разі їх невиконання протягом 15 днів з дня отримання, сума штрафних санкцій стягується в судовому порядку. Вказані постанови отримані ТОВ "Зара України" 04.02.2019.
13. Оскільки ТОВ "Зара України" не сплачено у добровільному порядку зазначений штраф, позивач 20 серпня 2019 року звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Обґрунтовуючи строк звернення до суду, позивач у позовній заяві зазначив, що право на звернення до суду у позивача виникло після спливу шестимісячного строку на оскарження відповідачем постанов про накладення штрафних санкцій від 22 січня 2019 року № 15, № 16, № 17 та № 18, тобто 05 серпня 2019 року, відтак тримісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Зара Україна" штрафу спливає лише 06 листопада 2019 року.
15. Відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що з урахуванням приписів ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль харчових продуктів" після спливу строку на добровільну сплату відповідачем штрафу у позивача, починаючи з 20 лютого 2019 року, виникло право на звернення у тримісячний строк до суду з позовом про стягнення з відповідача суми штрафів.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що судом після відкриття провадження було встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і від позивача не надійшло заяви про поновлення цього строку. Так, оскільки відповідач, отримавши 04 лютого 2019 року постанови від 22 січня 2019 року № 15, № 16, № 17 та № 18, в добровільному порядку їх не виконав, то Головне управління Держпродспоживслужби у Одеській області набуло право звертатися в суд з відповідним позовом через 15 днів після отримання суб`єктом господарювання відповідної постанови, в даному випадку - з 20 лютого 2019 року. Однак позов до Окружного адміністративного суду міста Києва Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області направлено листом лише 20 серпня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
17. Позивач у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, тому право на пред`явлення позовних вимог у Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області виникло тільки після спливу строку на оскарження постанови про накладання штрафних санкцій. Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року витребувано у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області письмові пояснення щодо дотримання строку звернення до суду із даним позовом чи поважності причин пропуску строку звернення до суду, виходячи із змісту ч. 3 ст. 122 КАС України, абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України та доводів, викладених відповідачем; постановлено витребувані пояснення надіслати на адресу суду протягом 10 днів після дати отримання даної ухвали, а копію - відповідачу. Однак суд першої інстанції прийняв оскаржуване судове рішення менш ніж через 10 днів з вказаної дати, відтак позивач не мав можливості виконати постановлену ухвалу у встановлений судом строк.
18. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зара Україна" надало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк незалежно від можливого оскарження постанови про накладення штрафних санкцій. Відповідно до положень КАС України у позивача був обовязок викласти всі свої аргументи, пояснення, заперечення та докази у заявах по суті справи. Крім того, позивач був зобовязаний надати заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин, чого ним зроблено не було.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
21. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
22. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
23. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
24. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
25. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).
26. Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
27. Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
29. Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду з даним позовом) рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, отримавши 04 лютого 2019 року постанови від 22 січня 2019 року № 15, № 16, № 17 та № 18, у добровільному порядку у передбачений чинним законодавством строк їх не виконав, відтак колегія суддів погоджується із висновком судів, що підставою, яка надала позивачу право на пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції є встановлення факту несплати відповідачем відповідного штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, відтак Головне управління Держпродспоживслужби у Одеській області набуло право звертатися до суду з відповідним позовом через 15 днів після отримання позивачем відповідної постанови, в даному випадку - з 20 лютого 2019 року.