ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 813/4412/16
адміністративне провадження № К/9901/21977/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року (головуючий суддя - Клименко О.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (головуючий суддя - Гінда О.М., судді - Качмар В.Я., Ніколін В.В.) у справі № 813/4412/16.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просила:
- визнати протиправним наказ Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 79-О від 16.11.2016 року "Про звільнення з роботи";
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області;
- стягнути з Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити негайне виконання рішення суду.
На обґрунтування позовних вимог указує, що підлягає поновленню на роботі, оскільки у відповідності до статті 49-2 Кодексу законів про працю України відповідачем порушено процедуру вивільнення працівника, зокрема, при вивільненні від займаної посади їй не було запропоновано будь-якої вакантної посади станом на момент вивільнення. Також стверджує, що працівник ОСОБА_2, якого поновили на посаді позивача, ніколи не виконував роботи позивача, відтак правові підстави для поновлення вказаного працівника саме на посаді позивача та відповідно звільнення позивача у відповідача були відсутні.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 79-О від 16.11.2016 року "Про звільнення з роботи".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 17 листопада 2016 року.
Стягнуто з Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Чорновола, 2а, м. Самбір, Львівська область, 81400, код ЄДРПОУ 39509429) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10388 (десять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 61 коп.
В частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 3490 (три тисячі чотириста дев`яносто) грн. 08 коп. постанова суду звернута до негайного виконання.
Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що працівника ОСОБА_2 судом було поновлено на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області і вказана посада є відмінною від посади головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, яку займав позивач. Тому, оскільки відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного наказу у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, за таких обставин позивач був звільнений з посади без дотримання вимог ст. 40 КЗпП України. Порушення процедури звільнення позивача є підставою для поновлення його на державній службі та підставою для стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року було змінено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі № 813/4412/16 та викладено абзац 3 резолютивної частини цієї постанови у наступній редакції:
"Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 16 листопада 2016 року".
У решті постанову залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції в частині поновлення позивача на посаді з 17.11.2016, з огляду на те, що Наказом начальника Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області "Про звільнення з роботи" від 16.11.2016 № 79-О передбачено звільнення ОСОБА_1 з 16.11.2016, у зв`язку з чим така підлягає поновленню на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 16.11.2016, тобто з дня фактичного звільнення зі служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
15 травня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, в якій просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що у позивача не було переважного права щодо залишення на посаді, у зв`язку з чим на виконання вимог постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 в частині поновлення колишнього працівника ОСОБА_2, 16.11.2017 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування платників Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
Позивачем до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на правомірність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просив залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вказувала, що відповідачем було порушено процедуру її вивільнення.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 перебувала на службі в податкових органах України з 17.07.1995 року, зокрема з 02.02.2016 року на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області відповідно до наказу від 02.02.2016 року № 5-О, що підтверджується записом в трудовій книжці.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року у справі № 813/1437/16 визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 04.04.2016 року № 25-О "Про звільнення у зв`язку з скороченням штатної чисельності" стосовно звільнення ОСОБА_2 та поновлено ОСОБА_2 в Самбірській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 05.04.2016 року.
16.11.2016 року наказом Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 80-О "Про поновлення на роботі ОСОБА_2 " ОСОБА_2 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та переведено на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 17.11.2016 року.
16.11.2016 року наказом Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 79-О "Про звільнення з роботи" позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, п. 6 ст. 40 КЗпП України.
Позивачем долучено до матеріалів справи посадову інструкцію головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (а. с. 18-21) та посадову інструкцію головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (а. с. 22-25). Дослідивши положення вказаних посадових інструкцій суд констатував, що такі містять як ідентичні положення, так і суттєві відмінності.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.