ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/18586/16
адміністративне провадження № К/9901/22041/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві, Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_1, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2017 року (головуючий суддя - Балась Т.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді - Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі № 826/18586/16.
І. Суть спору
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" звернулося до суду з позовом про скасування:
- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №46269429 від 30.01.2015, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції;
- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №28174773 від 17.08.2011, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції;
- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №28174773 від 28.12.2011, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції;
- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №35320107 від 22.11.2012, яка видана відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в частині накладення арешту на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закони України "Про виконавче провадження", "Про іпотеку" та зазначає, що арешти на квартиру накладено з порушенням вимог, оскільки заставодержателя не було повідомлено про звернення стягнення на заставлене майно та не роз`яснено право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. В позовній заяві позивач вказує на те, що про наявність оскаржуваних постанов державних виконавців він дізнався 04.08.2016 при зверненні до приватного нотаріуса, а оскільки він не є учасником виконавчого провадження, то звернувшись до суду із даним позовом 28.11.2016 ним не пропущений строк звернення до адміністративного суду - 6 місяців.
Ухвалою суду від 06.03.2016 позов ТОВ "Кей-Колект" в частині скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46269429 від 30.01.2015, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції залишено без розгляду.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди зазначили, що накладення арешту на майно у виконавчому провадженні не є актом звернення стягнення на майно, а є лише дією, спрямованою на забезпечення можливості звернення стягнення на майно у майбутньому. Таким чином, у іпотекодержателя виникає право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки тільки у випадку порушення боржником основного зобов`язання. Суди зазначили, що Законом України "Про виконавче провадження" право державного виконавця на накладення арешту на майно боржника не обмежено перебуванням такого майна у іпотеці та не встановлено обов`язку державного виконавця при накладенні арешту на майно боржника здійснити перевірку відсутності обтяження зазначеного майна іпотекою. Отже, суди дійшли висновку, що чинним законодавством передбачена можливість звернення стягнення на іпотечне майно на користь стягувачів які не є іпотекодержателями, у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, проте, позивачем не надано відомостей щодо залишку боргу боржника за кредитним договором та вартості предмету іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
29 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що суд не мав права відмовляти у звільненні з-під арешту майна у зв`язку з фактом відсутності порушень забезпеченого іпотекою зобов`язання боржником на момент пред`явлення відповідної вимоги, адже такий факт порушення виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя й не пов`язується з його існуванням. Посилається на те, що існування накладених спірними постановами арештів перешкоджає йому реалізовувати своє право іпотекодержателя на звернення стягнення на це майно шляхом набуття права власності.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.12.2007 ОСОБА_1, як позичальник, уклала з АКІБ "УкрСиббанк", як Банк, договір про надання споживчого кредиту №11281035000.
В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором було укладено іпотечний договір № 74759 від 28.12.2007, за умовами якого ОСОБА_1, як іпотекодавець, передає в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 .
13.02.2012 АКІБ "УкрСиббанк" відступив ТОВ Кей-Колект відповідно до договору факторингу №2 свої вимоги за зобов`язаннями позичальника за кредитним договором.
04.08.2016 позивачу при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором №74759 від 28.12.2007 накладено арешти:
постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46269429 від 30.01.2015, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції;
постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 28174773 від 17.08.2011, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції;
постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №28174773 від 28.12.2011, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції;
постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №35320107 від 22.11.2012, яка видана відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №46269429 від 30.01.2015, яка видана відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції, накладено арешт на все майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 2223872,71 грн. Стягувач - ТОВ "Кей-Колект". Виконавче провадження №46269429 відкрито 30.01.2015 за заявою ТОВ "Кей-Колект" на виконання виконавчого листа №2-1644/11 від 24.09.2012, виданого Солом`янським районним судом м. Києва.
Крім того, суди встановили, що 15.08.2011 на виконання до ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві надійшов судовий наказ №2-н21017, виданий 23.06.2011 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП по експлуатації та ремонту житлового фонду та об`єктів соціально-побутового призначення боргу в розмірі 5409,09 грн.
17.08.2011 головним державним виконавцем Сергою Н.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження.
28.12.2011 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: за адресою: АДРЕСА_1 боржник не мешкає, майно не виявлено, про що складено відповідний акт. Згідно довідки УДАІ м. Києва автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані. Відповідно до відповіді ДПІ у Солом`янському районі м. Києва боржник фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Залишок боргу становить 56 грн.
Виконавче провадження №28174773 з примусового виконання судового наказу №2-н21017, виданого 23.06.2011 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП по експлуатації та ремонту житлового фонду та об`єктів соціально-побутового призначення борг в розмірі 5409,09грн знищено по закінченню 3-річного терміну зберігання виконавчих проваджень.
З приводу ВП № 35320107, яке перебувало на виконанні у ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва, відповідач-2 будь-яких пояснень та доказів суду не надав.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 52 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Частинами 4, 6 статті 54 Закону № 606-XIV встановлено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.