Постанова
Іменем України
07 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 528/726/18
провадження № 61-7007св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1 на заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року у складі судді Татіщевої Я. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1, який діє також в інтересах ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 15 червня 2016 року ОСОБА_1 прийняв від ОСОБА_3 недобудований будинок, розташований по
АДРЕСА_1 , за усною домовленістю під розбирання та реконструкцію, оскільки у ОСОБА_3 були відсутні правовстановлюючі документи на будинок.
На день виконання домовленості на земельній ділянці знаходився глиняний аварійний будинок 1941 року будівництва "А-1", який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2013 року. З 2016 року ОСОБА_1 із сім`єю побудував на цій ділянці тимчасову будівлю, добудував господарські будівлі, проводив розбирання та відновлювальний ремонт спірного будинку.
В подальшому, ОСОБА_3 виїхав з міста Гребінка, але обіцяв вислати позивачу довіреність, документи на земельну ділянку, погасити борги минулих років, подати заяву в ЦНАП та вивести з Державного реєстру аварійний глиняний будинок "А-1" та інші неіснуючі споруди, однак між сторонами по справі перервався зв`язок, та відповідач вказаних дій не вчинив, борги за комунальні послуги сплачувались позивачем.
Позивачем сплачено кошти за проведення незалежної оцінки в розмірі
4 815,00 грн по звіту від 10 червня 2016 року.
Вказані кошти сплачені позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу будинку "А-1", у результаті чого наступили юридичні наслідки, а договір купівлі-продажу відбувся.
Ненаданням довіреності на ім`я позивача, відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку "А-1", чим порушує права позивача, бо позивач, як власник, не може вивести з реєстру зруйнований часом будинок
"А-1", зареєстрований наразі на відповідача, та ввести в експлуатацію нові, побудовані у 2016 році споруди: житловий будинок "В-1", погріб "під К", сарай "К", вбиральня "З", літній душ "Е", літня кухня "Ж", огорожа "№ 1", колодязь "№ 4".
Позивачі просили визнати договір купівлі-продажу будинку "А-1" з господарськими побудовами, що розташований по АДРЕСА_1, укладений в усній формі 15 червня 2016 року між
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таким, що відбувся.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області
від 25 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що житловий будинок "А-1" з господарськими будовами за адресою: АДРЕСА_1, було знищено, однак право власності відповідача на нього не припинено, оскільки відповідні зміни до державного реєстру не внесені, факт вчинення договору купівлі-продажу та домовленість щодо усіх істотних умов договору не підтверджується письмовими доказами, крім того однією з умов договору купівлі-продажу є сплата за майно певної грошової суми, яка, як встановлено судом, позивачем не була сплачена, за таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та безпідставні.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилено.
Заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
02 квітня 2019 року ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 20 березня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів про те, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації є неправильним, що узгоджується з правової позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1288цс17. Судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, судові рішення ухвалено при неповному з?ясуванні обставин справи, не застосовано норми, які підлягали застосуванню.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Гребінківського районного суду Полтавської області.
Зупинено дію заочного рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2019 року, до закінчення касаційного провадження.
У травні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1 на заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 20 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області від 23 серпня 1988 року № 460, ОСОБА_4 дозволено будувати замість будинку "А-1" новий будинок "В-1" з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, оскільки будинок "А-1" прийшов в непридатність.
Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта
№ 119214363 від 31 березня 2018 року, власником об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17 грудня 2013 року, є ОСОБА_3 .