Постанова
Іменем України
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 363/5273/18
провадження № 61-5330св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,
третя особа - Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу виконуючого обов`язки прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року у складі судді Котлярової І. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Кулікової С. В., Желепи О. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі - Вишгородська РДА), ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, третя особа - Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство" (далі - ДП "Вищедубечанське лісове господарство") про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Лютіжської сільської ради Вишгородського району прокуратурою Київської області виявлені порушення вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення, зміни їх цільового призначення та подальшу передачу у власність громадян.
Розпорядженням Вишгородської РДА від 18 липня 2016 року № 312 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19 громадянам України, згідно з додатком для індивідуального дачного будівництва на території Лютіжської сільської ради Вишгородського району (за межами населеного пункту)" затверджено проект із землеустрою та передано безоплатно у власність 19 громадянам України, земельні ділянки загальною площею 1,8740 га для індивідуального дачного будівництва на території Лютіжської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту).
На підставі вказаного розпорядження, громадяни отримали у власність земельні ділянки, а саме: ОСОБА_3, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6004; ОСОБА_4, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6003; ОСОБА_5, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6001; ОСОБА_6, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6015; ОСОБА_7, земельну ділянку площею 0.1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6002, ОСОБА_8, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6019; ОСОБА_9, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6011; ОСОБА_10, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6018; ОСОБА_11, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6012; ОСОБА_12, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6016; ОСОБА_13, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6017; ОСОБА_14, земельну ділянку площею 0,0998 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6007; ОСОБА_15, земельну ділянку площею 0,0997 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6006; ОСОБА_16, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6008; ОСОБА_17, земельну ділянку площею 0,0997 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6005; ОСОБА_18, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6014; ОСОБА_19, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6009; ОСОБА_20, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6013; ОСОБА_21, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6010.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 20 грудня 2016 року ОСОБА_7 відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 13 вересня 2016 року ОСОБА_12 та ОСОБА_11 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_1, який на підставі заяви від 23 вересня 2016 року об`єднав земельні ділянки, внаслідок чого утворилась земельна ділянка площею 0,1944 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6020. Також, на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_2, який на підставі заяви від 20 лютого 2017 року об`єднав земельні ділянки, внаслідок чого утворилась земельна ділянка площею 0,5992 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6024. Крім того, на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_9 ОСОБА_20 та ОСОБА_18 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_2, який 20 лютого 2017 року на підставі заяви об`єднав земельні ділянки, внаслідок чого утворилась земельна ділянка площею 0,5832 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6025.
Вважаючи, що розпорядження Вишгородської РДА від 18 липня 2016 року № 312 про вилучення з постійного користування ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" земель лісового фонду, зміни їх цільового призначення та подальшу безоплатну передачу їх у власність громадянам, прийнято з порушенням вимог чинного на той час законодавства, оскільки питання про вилучення земель державного лісового фонду відноситься до виключної компетенції КМУ, а також потребує погодження Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, що не було дотримано, Перший заступник прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом та просив:
- визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 18 липня 2016 року № 312 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19 громадянам України, згідно з додатком для індивідуального дачного будівництва на території Лютіжської сільської ради Вишгородського району (за межами населеного пункту)";
- витребувати на користь держави в особі КМУ з незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6002, площею 0,5992 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6024, площею 0,5832 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6025; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1944 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6020; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221885200:30:306:6001; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6015; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6004; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6003, які розташовані та території Лютізької сільської ради Вишгородського району;
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що прокурором не доведено, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, земельні ділянки, які були передані громадянам, відносилися до земель лісового фонду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження Вишгородською РДА Київської області було прийнято у межах повноважень, на підставі документів наданих відповідними установами у межах своєї компетенції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 363/5273/18, витребувано її з Вишгородського районного суду Київської області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2020 року виконуючий обов`язки прокурора Київської області подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами застосовано норму права про статус та порядок використання земель лісового фонду державної власності, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 368/1158/16-ц, від 30 січня 2018 року в справі № 707/2192/15-ц, від 21 лютого 2018 року в справі № 488/5476/14-ц, постановах Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року в справі № 6-212цс14, від 30 вересня 2015 року в справі № 6-196цс15, від 21 січня 2015 року в справі № 6-224 цс15.
Висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14, від 30 травня 2018 року в справі № 368/1158/16-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 361/6829/16, від 08 лютого 2018 року в справі № 359/9596/15-ц, від 06 лютого 2018 року в справі № 363/1003/15-ц та Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року в справі № 6-1030цс16, від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2510цс15, від 21 січня 2015 року в справі № 6-224цс14, від 22 квітня 2015 року в справі № 6-65цс15.
Суди не врахували, що ДП "Київська лісова наукова-дослідна станція" є державним підприємством, а тому землі, які є у нього в користуванні, належать до державної власності та не можуть передаватися у приватну власність. Факт постійного користування ДП "Київська лісова наукова-дослідна станція" спірними земельними ділянками підтверджується планово-картографічними матеріалами. У власність відповідачів передано земельні ділянки, що відведені до земель державної власності - лісового фонду. ДП "Київська лісова наукова-дослідна станція" погодження на вилучення спірної земельної ділянки лісового фонду не надавало.
Матеріалами справи доведено, що Вишгородської РДА передано у приватну власність спірні земельні ділянки, що належать до земель державного лісового фонду та право користування ДП "Київська лісова наукова-дослідна станція" вказаними лісами підтверджується на підставі пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України, планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1983, 2004 року.
Прийняття місцевою державною адміністрацією рішення про розпорядження спірною землею, виключне право розпоряджатися якою має орган виконавчої влади - Кабінет Міністрів України, суперечить закону і засадам правового порядку, порушує права того державного органу, повноваження якого привласнив орган державної влади нижчого рівня, а також, порушуючи одночасно як право власності держави на землю, так і речове право державного лісогосподарського підприємства на постійне користування нею. Судами не надано належної оцінки поданим прокурором доказам в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Доводи інших учасників справи
У травні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 подали відзиви на касаційну скаргу, які мотивовані безпідставністю доводів касаційної скарги та законністю й обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження віднесення земельних ділянок до земель лісового фонду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що розпорядженням Вишгородської РДА від 18 липня 2016 року № 312 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19 громадянам України, згідно з додатком для індивідуального дачного будівництва на території Лютіжської сільської ради Вишгородського району (за межами населеного пункту)" було затверджено проект із землеустрою та передано безоплатно у власність 19 громадянам України, земельні ділянки загальною площею 1,8740 га для індивідуального дачного будівництва на території Лютіжської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту).
Перед прийняттям оскаржуваного розпорядження була проведена державна експертиза землевпорядної документації, відповідно до висновку якої від 17 травня 2016 року № 430-15 підтверджено законність розроблених проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Посилання на зазначений висновок зазначено у констатуючій частині розпорядження Вишгородської РДА від 18 липня 2016 року № 312.
На підставі вказаного розпорядження, громадяни отримали у власність земельні ділянки, а саме: ОСОБА_3, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6004; ОСОБА_4, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6003; ОСОБА_5, земельну ділянку площею 0.1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6001; ОСОБА_6, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6015; ОСОБА_7, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6002, ОСОБА_8, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6019; ОСОБА_9, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6011; ОСОБА_10, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6018; ОСОБА_11, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6012; ОСОБА_12, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6016; ОСОБА_13, земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6017; ОСОБА_14, земельну ділянку площею 0,0998 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6007; ОСОБА_15, земельну ділянку площею 0,0997 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6006; ОСОБА_16, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6008; ОСОБА_17, земельну ділянку площею 0,0997 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6005; ОСОБА_18, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6014; ОСОБА_19, земельну ділянку площею 0.0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6009; ОСОБА_20, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6013; ОСОБА_21, земельну ділянку площею 0,0972 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6010.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2016 року відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 13 вересня 2016 року, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_1, який на підставі заяви від 23 вересня 2016 року об`єднав земельні ділянки, внаслідок чого утворилась земельна ділянка площею 0,1944 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6020.
Також, на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_14 , ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_2, який на підставі заяви від 20 липня 2017 року об`єднав земельні ділянки, внаслідок чого утворилась земельна ділянка площею 0,5992 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6024.
Крім того, на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_2, який 20 лютого 2017 року на підставі заяви об`єднав земельні ділянки, внаслідок чого утворилась земельна ділянка площею 0,5832 га з кадастровим номером 3221885200:20:306:6025.
Як вбачається, з фрагменту публічної кадастрової карти за даними лісовпорядкування 2003, 2014 років з нанесеними межами кварталу № 20 і межами земельних ділянок з кадастровими номерами 3221885200:20:306:6024, 3221885200:20:306:6001, 3221885200:20:306:6002, 3221885200:20:306:6003, 3221885200:20:306:6004, 3221885200:20:306:6025, 3221885200:20:306:6015, 3221885200:20:306:6020 зазначені земельні ділянки повністю або частково накладаються на землі лісового фонду, які перебувають в користуванні ДП "Київська лісова науково-дослідна станція".
Відповідно до листа ДП "Київська науково-дослідна станція" № 49 від 25 лютого 2018 року, останні не давали погодження на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3221885200:20:306:6024, 3221885200:20:306:6001, 3221885200:20:306:6002, 3221885200:20:306:6003, 3221885200:20:306:6004, 3221885200:20:306:6025, 3221885200:20:306:6015, 3221885200:20:306:6020.
Відповідно до листа ДП "Київська науково - дослідна станція" № 104 від 18 квітня 2017 року, земельні ділянки з кадастровим номерами 3221885200:20:306:6024, 3221885200:20:306:6001, 3221885200:20:306:6002, 3221885200:20:306:6003, 3221885200:20:306:6004, 3221885200:20:306:6025, 3221885200:20:306:6015, 3221885200:20:306:6020 були передані рішенням облвиконкому № 12-534 від 31 березня 1967 року управлінню побутового обслуговування в довгострокове користування під табір відпочинку та вказані земельні ділянки не відносяться до земель лісового фонду ДП "Київська ЛНДС", а також не належать до земель Лютізької сільської ради, а відносяться до земель державної власності рекреаційного призначення.
Відповідно до листа Державного агентства лісових ресурсів України від 06 березня 2018 року № 02-33/1513-18, Держлісагенство не погоджувало проекти землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок із кадастровими номерами: 3221885200:20:306:6001, 3221885200:20:306:6002, 3221885200:20:306:6003, 3221885200:20:306:6004, 3221885200:20:306:6005, 3221885200:20:306:6006, 3221885200:20:306:6007, 3221885200:20:306:6008, 3221885200:20:306:6009, 3221885200:20:306:6010, 3221885200:20:306:6011, 3221885200:20:306:6012, 3221885200:20:306:6013, 3221885200:20:306:6014, 3221885200:20:306:6015, 3221885200:20:306:6016, 3221885200:20:306:6017, 3221885200:20:306:6018, 3221885200:20:306:6019.
Згідно листів Секретаріату Кабінету Міністрів України від 07 березня 2018 року № 2549/0/2-18 та від 07 червня 2018 року № 9767/0/2-18, Кабінет Міністрів України не приймав рішення про вилучення та/або зміну цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 3221885200:20:306:6001, 3221885200:20:306:6002, 3221885200:20:306:6003, 3221885200:20:306:6004, 3221885200:20:306:6005, 3221885200:20:306:6006, 3221885200:20:306:6007, 3221885200:20:306:6008, 3221885200:20:306:6009, 3221885200:20:306:6010, 3221885200:20:306:6011, 3221885200:20:306:6012, 3221885200:20:306:6013, 3221885200:20:306:6014, 3221885200:20:306:6015, 3221885200:20:306:6016, 3221885200:20:306:6017, 3221885200:20:306:6018, 3221885200:20:306:6019, які перебувають у постійному користуванні ДП "Київська лісова науково-дослідна станція".
Крім того, рішення Кабінетом Міністрів України щодо вилучення та зміну цільового призначення стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 3221885200:20:306:6024, 3221885200:20:306:6001, 3221885200:20:306:6002, 3221885200:20:306:6003, 3221885200:20:306:6004, 3221885200:20:306:6025, 3221885200:20:306:6015, 3221885200:20:306:6020, які розташовані на території Лютізької сільської ради Вишгородського району в межах 20 кварталу Святопетрівського лісництва та перебувають у постійному користуванні ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" не приймалось.
Відповідно до листа департаменту Держарбудінспекції у Київській області від 14 червня 2019 року № 1010-1014/03 з додатками у встановленому законом порядку департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 09 червня 2017 року № КС 142171608408 на дачний будинок та господарські будівлі, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 09 червня 2017 року № КС 142171608429 на дачний будинок та господарські будівлі, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 08 червня 2017 року № КС 142171590400 на дачний будинок та господарські будівлі, декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва дачного будинку від 09 червня 2017 року № КС 082171603292, декларація про готовність об`єкта до експлуатації № КС 20212011315 на будинок відпочинку та господарські будівлі, декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва дачного будинку № КС 062171310130, декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва дачного будинку № КС 062171310124, декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва дачного будинку № 062171310114.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації як органи державної влади погоджують документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених ЗК України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, а також відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 зазначеного закону, а також пункту а) статті 17 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно до положень статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 ЗК України).
Згідно статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення належать землі, зайняті зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (пункт 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц).
Згідно з частиною восьмою статті 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.