Постанова
Іменем України
07 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 199/4994/18
провадження № 61-8395св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року у складі судді Руденко В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем 04 квітня 2018 року укладено договір позики, за яким він надав ОСОБА_2 у борг грошові кошти у сумі 12 000 доларів США, що еквівалентно 312 000,00 грн, з терміном повернення до 04 травня 2018 року, про що свідчить власноруч написана відповідачем розписка.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 у встановлені у договорі строки борг не повернув, просив стягнути з нього на свою користь 312 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 04 квітня 2018 року в розмірі 312 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, у встановлений строк кошти не повернув.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами, та застосував правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Він був змушений написати розписку під впливам тяжкої обставини - вчинення ним 27 квітня 2018 року дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля, який належить позивачу, а також через погрози з боку останнього.
Вважає, що сама лише розписка, написана ним під тиском, не є договором позики.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через свого представника Бєліка А. С. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Витребувано із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 199/4994/18.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року відмовлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 04 квітня 2018 року між сторонами укладений договір позики, відповідно до якого відповідач взяв в борг у позивача 12 000 доларів США, що еквівалентно 312 000,00 грн, надавши власноруч написану ним розписку, в якій зобов`язався повернути вищевказану суму до 04 травня 2018 року.
Станом на дату звернення з позовом ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики не виконав, отримані ним кошти не повернув.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.