Постанова
Іменем України
05 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 127/28339/15-ц
провадження № 61-10388св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Бурлакова С. Ю., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг",
третя особа - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2016 року в складі судді Гуменюка К. П. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року вскладі колегії суддів: Стеблюк Л. П., Якименко М. М., Колоса С. С.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг" (далі - ТОВ "Естейт Селінг"), третя особа - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 05 червня 2007 року між позивачем та закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", укладено кредитний договір № VIH0G105541410, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 40 000,00 доларів США, зі сплатою 12 % річних, строком до 03 червня 2037 року. На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором того ж дня та між тими ж сторонами укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
12 листопада 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" укладено договір купівлі-продажу предмета іпотеки, відповідно до умов якого реалізовано іпотечне майно. Вважав, що указаний договір суперечить вимогам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Крім того, продаж квартири було вчинено без проведеної експертної оцінки її вартості та повідомлення іпотекодавця про намір укласти договір купівлі-продажу.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 , укладений 12 листопада 2015 року між
ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг".
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області
від 28 листопада 2016 року, позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між
ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М.
12 листопада 2015 року, зареєстрованого у реєстрі № 6354.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскаржуваний правочин було вчинено під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів", яким тимчасово заборонено відчужувати без згоди власника нерухоме житлове майно, яке є предметом іпотеки та виступає як забезпечення зобов`язань за споживчим кредитом, наданим громадянину України в іноземній валюті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2017 року вказану цивільну справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року до Верховного Суду передано дану цивільну справу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про задоволення позову. Указав, що Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" набрав чинності 07 червня 2014 року, тобто після набрання законної сили судовим рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому його дія не поширюється на правовідносини між сторонами. Крім того, позивач не надав доказів проживання у спірній квартирі.
Відзив інших учасників справи на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 05 червня 2007 року між ОСОБА_1 та
ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", було укладено кредитний договір № VIH0G105541410, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредитні кошти у розмірі 40 000,00 доларів США, зі сплатою 12 % річних, строком до 03 червня 2037 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами 05 червня 2007 року було укладено договір іпотеки квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2013 року в справі № 127/13806/13-ц, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2007 року № VIH0G105541410 у розмірі 40 879,69 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем та з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
12 листопада 2015 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Естейт Селлінг" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ПАТ КБ "ПриватБанк" передав у власність покупцю ТОВ "Естейт Селлінг" квартиру АДРЕСА_1, а покупець прийняв у власність нерухоме майно та зобов`язався сплатити продавцю кошти у розмірі 319 269 грн. Вказаний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрованого в реєстрі за № 6354.