Постанова
Іменем України
03 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 537/3265/17
провадження № 61-38430св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - редакція газети "Автограф",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2018 рокув складі судді Маханькова О. В. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 травня 2018 року в складі колегії суддів: Панченка О. О., Дорош А. І., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до редакції газети "Автограф" та просив визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують його права, свободи, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію відомості, опубліковані в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" та поширені відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_1 Кременчуцькою газетою "Автограф", НОМЕР_1; визнати наклепом дії відповідача з виготовлення та поширення вказаної інформації; зобов`язати відповідача спростувати поширенні відомості в спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед ним керівника відповідача та автора статті не пізніше десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили; та стягнути з відповідача 100 000 гривень у якості компенсації за завдану моральну шкоду.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в випуску НОМЕР_1 Кременчуцької газети "Автограф" опубліковано статтю під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в якій поширена інформація відносно нього, яка не відповідає дійсності.
Вказував, що негативна недостовірна інформація, поширена відповідачем, порушила право на недоторканість ділової репутації, оскільки спотворила та принизила оцінку діяльності його як керівника відповідальної особи з боку громадськості та суспільства, поставила під сумнів дотримання ним моральних і правових норм, створила враження вчинення ним неправомірних дій, спрямованих на отримання власної незаконної вигоди на державній службі.
Зазначає також, що внаслідок розповсюдження відносно нього недостовірної інформації йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у приниженні його честі, гідності і ділової репутації як державного службовця, керівника, ускладненні стосунків з виборцями, знайомими, рідними, розмір якої оцінено ним у 100 000 гривень.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 22 травня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що автор статті висловив власні суб`єктивні судження відносно публічної діяльності позивача в цілому, що є узагальнюючим матеріалом, а допущені ним висловлювання, які ОСОБА_1 відносить на власний рахунок, сприймаючи їх зміст виключно як власні образи, є правом журналіста вільно використовувати та обирати в своїх публікаціях різні мовні звороти, вживати гіперболи, алегорію, сатиру тощо, що є оціночними судженнями, які виключають наявність прямого умислу на поширення недостовірної інформації.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 травня 2018 року і ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач допустив у своїй статті не лише оціночні судження відносно нього, але й конкретні неправдиві дані, зокрема, про те, що він здавав в оренду стратегічні об`єкти комунальної власності, що проводилась якась перевірка його діяльності, про які він зазначав у своєму позові, проте суди попередніх інстанцій їх не дослідили, належної правової оцінки кожному з висловлювань в статті не надали, внаслідок чого безпідставно відмовили в задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 серпня 2018 року справа № 537/3265/17 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті "Aвтограф" НОМЕР_1 (859), видавець: редакція газети "Автограф", опубліковано статтю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", у якій містилась інформація з критичними висловлюваннями щодо позивача.
Зокрема, в статті містились такі висловлювання, як:
"ІНФОРМАЦІЯ_3".
"ІНФОРМАЦІЯ_4".
"ІНФОРМАЦІЯ_5".
"ІНФОРМАЦІЯ_6".
ОСОБА_1 звертався до редакції газети "Автограф" з претензією про спростування опублікованої інформації та вимогою публічного вибачення, відповіді на претензію не отримав.
Установлено, що ОСОБА_1 в період з лютого 2011 року по березень 2014 року займав посаду начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, а з березня 2014 року по лютий 2016 року перебував на посаді голови Автозаводської районної ради.
Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.