Постанова
Іменем України
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 471/761/17-ц
провадження № 61-24209св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2017 року
у складі судді Скарницької І. Б. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 06 березня 2018 року в складі колегії суддів: Коломієць В. В., Лівінського І. В., Шаманської Н. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником земельної ділянки площею 7,4328 га з кадастровим номером 48214555000:13:000:0058, розташованої на території Братської селищної ради Братського району Миколаївської області. 01 лютого 2011 року між ним та відповідачем укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки. Цей договір є недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, у договорі вказано, що в оренду передається 7,43 га землі, проте дійсна площа становить 7,4328 га. Крім того, оскільки договір оренди землі є договором ренти, він повинен бути нотаріально посвідчений. Також цей договір зареєстровано у відділі Держкомзему Братського району Миколаївської області 09 листопада 2011 року, однак на час реєстрації цей орган вже не існував, оскільки Указом Президента України від
04 квітня 2011 року було створено Держземагенство. Крім того, у договорі не вказано, на підставі яких документів він є власником земельної ділянки, не зазначено її кадастровий номер, не підписано сторонами акт прийому-передачі земельної ділянки. При укладенні договору не було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не зазначено, в якій кількості орендна плата сплачується в натуральній формі, а в якій - в грошовій, в договорі не вказано адреси учасників правочину, їх ідентифікаційні номери та паспортні дані, яким чином орендар сплачує податок на дохід від оренди земельної ділянки, відсутні умови перегляду орендної плати у зв`язку з інфляцією, не вказано про акт передачі межових знаків на зберігання, про агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, а також не зазначено, що орендар до органу місцевого самоврядування надає план сівозміни.
У зв`язку з цим просив визнати недійсним договір оренди землі від 01 лютого 2011 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , зобов`язати останнього повернути йому земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 06 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди керувалися тим, що відсутні передбачені законом підстави для визнання спірного договору оренди землі недійсним.
Аргументи учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2017 рокута постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 06 березня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами не враховано, що непроведення нормативної оцінки земельної ділянки на час вчинення договору оренди
в порядку встановленому законодавством є підставою для визнання договору оренди недійсним. Крім того, копії договору оренди землі містять розбіжності щодо прізвища особи, яка провела реєстрацію, а акт встановлення меж земельної ділянки в натурі від 08 лютого 2006 року не виготовлявся та не долучався до спірного договору.
Відзив на касаційну скаргу не поданий.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Cуди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,4328 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Братської селищної ради,
з кадастровим номером 4821455000:13:000:0058.
01 лютого 2011 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему Братського району, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 листопада 2011 року за
№ 482140004000260.
За умовами договору орендодавець передав орендарю належну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 7,43 га, а останній зобов`язався прийняти її в строкове платне користування протягом 49 років зі щорічною сплатою орендної плати в обумовленому сторонами розмірі та виді. У пунктах 1, 2, 5 цього договору зазначено місце розташування земельної ділянки, її площа та нормативна грошова оцінка.
Відповідно до пунктів 9, 11 договору оренди землі орендна плата встановлена
в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2 294,59 грн. Орендна плата вноситься в натуральній формі з 01 серпня по
31 листопада кожного року, в грошовій формі з 01 листопада по 31 грудня кожного року.
У пункті 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадку знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Договір підписано сторонами із зазначенням реквізитів сторін.
Сторонами також був підписаний акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки.