ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 810/4691/15
адміністративне провадження № К/9901/36422/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 810/4691/15
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова та Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Василенка Я.М., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І.)
І РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до, в якому просив:
- визнати протиправними накази начальника ГУ МВС України в Київській області № 1569 від 12.08.2015 та № 454 о/с від 21.08.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого СКР Фастівського МВ ГУ МВС України в Київської області;
- постановити рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого СКР Фастівського МВ ГУ МВС України в Київської області, як звільненого без поважних підстав;
- стягнути з ГУ МВС України в Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2015 по день винесення рішення суду, а також моральну шкоду в розмірі 3 000, 00 грн.;
- у відповідності до ст. 74 КАС України витребувати з Фастівського МВ довідку про середній заробіток ОСОБА_1 ;
- запис в трудовій книжці № 3 від 21.08.2015 "звільнений з ОВС на підставі наказу 454 о/с від 21.08.2015" визнати недійсним, зобов`язати відповідача вчинити наступний запис "запис № 3 від 21.08.2015 вважати недійсним, поновити на службі на попередній посаді".
2. 04.11.2015 року в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 3 000, 00 грн. з ГУ МВС України в Київській області та в частині вважати недійсним запис в трудовій книжці №3 від 21.08.2015 року "звільнений з ОВС на підставі наказу 454 о/с від 21.08.2015" та зобов`язати відповідача вчинити запис "запис № 3 від 21.08.2015 вважати недійсним, поновити на службі на попередній посаді" у зв`язку з їх відкликанням.
3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 дане клопотання задоволено.
4. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ начальника ГУ МВС України в Київській області Троян А.В. № 1569 від 12.08.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " та наказ начальника ГУ МВС України в Київській області Троян В.А. 454 о/с від 21.08.2015 року "По особовому складу" в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-118620) оперуповноваженого сектора карного розшуку Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова та Фастівського району), 21.08.2015 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова та Фастівського району) Головного управління МВС України в Київській області. Стягнуто з Головного управління МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2015 по 04.11.2015 у сумі 5 626, 28 грн.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
6. Постановою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. Верховний Суд ухвалою від 03 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 810/4691/15.
10. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. 15 серпня 1997 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, в тому числі з 27 червня 2001 року на різних посадах (оперуповноваженим СКР, слідчим СВ) Фастівського МВ ГУМВС України в Київській області.
12. Наказом начальника ГУМВС України в Київській області №1569 від 12 серпня 2015 року позивача на підставі пункту "є" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільненню з посади оперуповноваженого СКР Фастівського МВ ГУ МВС України в Київській області за порушення службової дисципліни, яке виразилося у порушенні вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС, а саме: відсутності на службі без поважних причин, тобто вчинення прогулу.
13. Згідно рапорту позивача від 03 серпня 2015 року та відпускного посвідчення (а.с. 12, 13), ОСОБА_1 з 06 серпня 2015 року по 13 серпня 2015 року перебував в черговій відпустці за 2015 рік.
14. 14 серпня 2015 року ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом № 1569 від 12 серпня 2015 року.
15. Як зазначено в наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, № 1569 від 12 серпня 2015 року ГУ МВС України в Київській області, позивач був відсутній на робочому місці 28 липня 2015 року на телефонні дзвінки не відповідав, на підставі чого було складено акт про невихід на роботу № 184 від 28 липня 2015 року.
16. Наказом ГУ МВС України № 454 о/с від 21 серпня 2015 року його звільнено з ОВС за п. "є" ст.64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.
17. На момент звільнення позивач мав діючі дисциплінарні стягнення:
- догана, оголошена наказом ГУМВС України в Київській області від 28 листопада 2014 року № 2578;
- сувора догана, оголошена наказом Фастівського МВ від 12 січня 2015 року № 12;
- попередження про неповну посадову відповідність, оголошене наказом Фастівського МВ від 10 лютого 2015 року № 60.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що причини невиходу позивача на службу 28 липня 2015 року були поважними на підставі довідки від 28 липня 2015 року № 2771, виданої Києво - Святошинською лікарнею. За висновком суду, звільнення позивача відбулося з порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначеного Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, оскільки службове розслідування за фактом відсутності позивача в означений день на службі призначено за відсутності належним чином зареєстрованих рапортів від безпосереднього керівництва позивача про його відсутність на роботі, про результати цього службового розслідування суду не надано будь-якої інформації, а сам наказ про звільнення був прийнятий 12 серпня 2015 року, в той час, як позивач перебував у черговій відпустці за 2015 рік.
19. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів поважність причин прогулу 28.07.2015 року, оскільки надана ним довідка не засвідчує непрацездатність та викликає сумнів щодо її дійсності. А, відтак, оскаржувані накази відповідачів від 12.08.2015 року та 21.08.2015 року є правомірними та скасуванню не підлягають.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі касатор вказав, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги порушення процедури звільнення позивача, а саме - оспорювані накази ГУ МВС України в Київській області № 1569 від 12.08.2015 та № 454 о/с від 21.08.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого СКР Фастівського МВ ГУ МВС України в Київської області винесені під час перебування ОСОБА_1 в черговій відпустці, а також в момент його тимчасової непрацездатності, що є грубим порушенням частини 3 статті 40 КЗпП України.
21. Касатор зазначив, що довідка № 2771 від 28.07.2015 року с достатнім доказом самого факту наявності раптово виявлених ознак погіршення здоров`я позивача, які не давали можливості прибути на робоче місце 28.07.2015 року.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
24. Регулювання правового становища осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалося відповідно до спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ", затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний Статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).
25. Згідно Закону України "Про міліцію" працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади та при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам.
26. Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
27. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов`язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
28. Частиною першою статті 18 Закону України "Про міліцію" визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
29. Відповідно до пункту 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
30. Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
31. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (надалі - Дисциплінарний статут) - службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
32. Статтею 2 Дисциплінарного статуту, визначено дисциплінарний проступок як невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
33. Статтею 5 даного Дисциплінарно статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
34. Згідно з приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
35. Стаття 14 Дисциплінарного статуту передбачає, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.