ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 722/2107/16-а
адміністративне провадження № К/9901/34251/18
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Ханова Р. Ф., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 січня 2017 року (суддя Побережна О. Д.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2017 року (судді Гонтарук В. М., Біла Л. М., Граб Л. С.) у справі №722/2107/16-а за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Вінницької митниці ДФС у Вінницькій області (правонаступником якої є Подільська митниця Держмитслужби) Криворучка Миколи Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Вінницької митниці ДФС у Вінницькій області Криворучка М. В. від 28 жовтня 2016 року №0490/401060201/16 у справі про порушення митних правил.
Сокирянський районний суд Чернівецької області постановою від 12 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовив.
Вирішуючи спір, суди встановили, що ОСОБА_1 25 серпня 2016 року ввіз на територію України через митний пост у с. Шегені Львівської області в митному режимі "транзит" транспортний засіб (марка "VOLKSWAGEN GOLF", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ).
29 серпня 2016 року через митний пост "Сокиряни-Окниця" позивач виїжджав у Молдову та у той же день повертався назад в Україну у даному пункті пропуску.
4 вересня 2016 року позивач мав намір виїхати за межі України в дії іншої регіональної митниці - Вінницької митниці ДФС, однак старшим державним інспектором митного поста "Дністер" Стецюком Г. П. було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №401060201/2016/00027, якою позивачу відмовлено у пропуску через митний кордон України у зв`язку з невиконанням вимог частини шостої статті 265 МК України; аналогічні картки відмови з тих же підстав були складені 5, 8, 10, 19 вересня 2016 року.
9 вересня 2016 року складено протокол про порушення митних правил № 0490/401060201/16, передбачених частиною першою статті 470 Митного кодексу України (далі - МК України), а 28 жовтня 2016 року винесено постанову про порушення митних правил №0490/401060201/16, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених зазначеною нормою та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Незгода позивача із цією постановою стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач дав пояснення, що транспортний засіб він придбав за грошові кошти у громадянина Польщі, про що між ними було складено письмову угоду, яка будь-яким чином не була посвідчена; при цьому він отримав від продавця реєстраційний документ на транспортний засіб; будь-яких нотаріально посвідчених доручень щодо транспортного засобу він не отримував; отримувати нотаріально посвідчене доручення від власника транспортного засобу, після винесення зазначених відмов, він не вважав за необхідне. Дії працівників митниці щодо складання карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення він не оскаржував.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки позивачем під час перетину кордону в режимі транзиту, порушено строк вивезення товару з митної території України, то оскаржувана постанова відповідача винесена повноважною особою, на підставі належних доказів та з дотриманням вимог, встановлених Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення України.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що оскільки посадові особи Чернівецької та Львівської митниці пропустили транспортний засіб на територію України, то посадові особи Вінницької митниці необґрунтовано відмовили йому у випуску цього транспортного засобу з території України; в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення; договір купівлі-продажу транспортного засобу ніким не оспорювався.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у відповідну дату.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 70 МК України визначено види митних режимів, серед яких, зокрема - транзит.
Відповідно до частин першої, другої статті 70 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.