ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 521/2450/17
адміністративне провадження № К/9901/43111/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Целух А. П.) від 12 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Потапчук В. О., судді: Шеметенко Л. П., Семенюк Г. В.) від 27 червня 2017 року у справі № 521/2450/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Одеська митниця ДФС), у якому просив визнати протиправними та скасувати постанову від 25 січня 2017 року № 0951/50000/16 про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України) у вигляді штрафу 689 706,18 грн та закрити провадження у справі.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі рішення суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що під час складання оскаржуваної постанови митний орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством, оскільки при тимчасовому ввезені на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації ОСОБА_1 навмисно надав паспорт громадянина Болгарії з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, і прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що він є нерезидентом України і має паспорт громадянина Республіки Болгарії, а тому він звільнений від сплати митних платежів за тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування на територію України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 вересня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 серпня 2020 року цю справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
01 серпня 2016 року о 12:22 год. в пункт пропуску "Рені- Джюрджюлешти (авто)" митного поста "Ізмаїл" Одеської митниці ДФС по смузі руху "зелений коридор" прибув легковий автомобіль марки "MERCEDES E 220", д/н НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія, який прямував з Болгарії (м. Софія) до України (м. Миколаїв) під керуванням ОСОБА_1, який надав для митного оформлення паспорт громадянина Болгарії НОМЕР_2, виданий 25 травня 2015 року органом МВР Софія.
Під час заповнення митної декларації позивач заявив автомобіль марки "MERCEDES E 220", д/н НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія у митний режим тимчасове ввезення до 1 року та вказав, що він є громадянином Болгарії та нерезидентом.
При здійсненні спільного прикордонного-митного контролю даного автомобіля було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 є громадянином України, має закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3, виданий 26 березня 2014 року, орган, що видав - 4802, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі службовою запискою м/п "Ізмаїл" Одеської митниці ДФС від 08 вересня 2016 року № 3388/15-70-68 у разі ввезення зазначеного транспортного засобу "MERCEDEC Е 220", д/н НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія, на митну територію України громадянином-резидентом підлягають сплаті митні платежі у розмірі 229 902,06 грн.
01 серпня 2016 року посадовою особою Одеської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0951/50000/16, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. При цьому, позивач відмовився від надання пояснень, підписання та отримання копії протоколу.
Після складання згаданого протоколу Одеською митницею ДФС оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500071400/2016/00008 та автомобіль марки "MERCEDEC Е 220", д/н НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, повернуто на суміжну територію Республіки Молдова
25 січня 2017 року в. о. начальника Одеської митниці ДФС Іваненко Г. М. було винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 689 706,18грн.
Вважаючи вказану постанову про адміністративне правопорушення протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 380 МК України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.