ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2020 року
Київ
справа №520/11648/19
адміністративне провадження №К/9901/12848/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 520/11648/19 за позовом Приватного підприємства "Фортуна Лімітед" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року (головуючий суддя - Григоров А.М., судді: Бартош Н.С., Подобайло З.Г.),-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року позов Приватного підприємства "Фортуна Лімітед" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копія рішення суду першої інстанції була отримана уповноваженою особою відповідача 22 січня 2020 року (том 1 а.с.218).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) 19 лютого 2020 року подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання у десятиденний строк з моменту отримання ухвали заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з долученням доказів в обґрунтування зазначених у ній підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повний текст рішення суду першої інстанції було складено 15 січня 2020 року, а відповідно до положень статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється саме з дня складення повного судового рішення. Відповідач вказує, що копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року отримав 22 січня 2020 року, проте всупереч вимог статті 295 КАС України не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Копія ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року була отримана ГУ ДПС 16 березня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 а.с.12).
25 березня 2020 року засобами електронного зв`язку (на електронну пошту суду) від ГУ ДПС надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги (том 2 а.с.13-17).
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС повідомив суд, що копію рішення суду першої інстанції було отримано 22 січня 2020 року. При цьому у Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року було оприлюднено лише 20 січня 2020 року. Враховуючи викладене, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних та незалежних від відповідача причин.
Аналогічні за змістом клопотання були подані ГУ ДПС безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду 30 березня 2020 року (том 2 а.с.18-24).
У матеріалах справи міститься довідка від 31 березня 2020 року, складена заступником начальника відділу ІТЗ Другого апеляційного адміністративного суду Шушпановим М.Є., у якій зазначено, що в електронному листі, що надійшов 25 березня 2020 року у справі №520/11648/19 на офіційну електронну адресу апеляційного суду від відправника gu.kh@tax.gov.ua, додатки не підписані кваліфікованим електронним підписом (том 2 а.с.25).
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 березня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав, що з огляду на дату отримання апелянтом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (16 березня 2020 року) останнім днем на усунення недоліків було 26 березня 2020 року. Клопотання, яке надійшло на електронну адресу суду (не через систему "Електронний суд") 25 березня 2020 року, не підписано електронним цифровим підписом, тому не є документом у розумінні приписів статті 44 КАС України та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а, відтак, і не підлягає розгляду судом. Обґрунтувань ненакладення електронного цифрового підпису, зокрема з огляду на специфіку роботи державних органів під час запроваджених карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), клопотання не містить.
Щодо клопотання, поданого ГУ ДПС 30 березня 2020 року безпосередньо до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду, суд апеляційної інстанції вказав, що останнє подане поза межами десятиденного строку, встановленого ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, тому також судом не розглядається. При цьому вказане клопотання не містить посилань на неможливість його своєчасної подачі, зокрема з огляду на запроваджений карантин. Апеляційний суд окремо також зазначив про необґрунтованість поданого відповідачем клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому ГУ ДПС посилається на неможливість сплати судового збору через відсутність коштів на рахунках, оскільки Другим апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга через несплату судового збору без руху не залишалась.
Оскільки у встановлений законом строк вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ (далі - Закон №540-ІХ) до КАС України було внесено зміни, відповідно до яких процесуальні строки були продовжені на строк дії такого карантину. Оскільки копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 16 березня (під час дії карантину), то на цей період поширювалась дія Закону №540-ІХ, про існування якого було відомо суду апеляційної інстанції станом на час винесення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження (31 березня 2020 року). Скаржник вважає, що вказане свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, але апеляційний суд безпідставно не застосував положення частини третьої статті 295 КАС України.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 липня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 295 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
За правилами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У цій справі копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року, повний текст якого було складено 15 січня 2020 року, відповідач отримав 22 січня 2020 року і 19 лютого 2020 року оскаржив рішення суду першої інстанції, проте заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження до апеляційної скарги не долучив.
Скаржник вважає, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була отримана ним в період дії карантинних заходів, запроваджених на території України з 12 березня 2020 року, а саме 16 березня 2020 року, тому строки на подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження були продовжені і після 26 березня 2020 року відповідно до Закону №540-IX.
Колегія суддів вважає такі посилання скаржника безпідставними з огляду на наступне.
11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - постанова № 211), на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши:
відвідування закладів освіти її здобувачами;