1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



06 серпня 2020 року

м. Київ

справа №805/3147/16-а

касаційне провадження №К/9901/40801/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (головуючий суддя - Васильєва І.А.; судді: Василенко Л.А., Казначаєв Е.Г.) у справі № 805/3147/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,



В С Т А Н О В И В:



Приватне акціонерне товариство "Азовський машинобудівний завод" звернулось до адміністративного суду з позовом до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року - лютий 2016 року, за результатами якої складено акт від 27.05.2016 № 114/05-40-12/32954671, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.07.2016 № 0002221200.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 01.11.2016 позов задовольнив, виходячи з того, що пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII встановлено обмеження проведення усіх видів податкових перевірок у 2015 та 2016 роках підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, обсяг доходів яких не перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік. З огляду на те, що позивач не підпадає під жодне виключення із наведеної заборони, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення камеральної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення за її результатами.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 21.12.2016 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016 скасував та прийняв нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Приватне акціонерне товариство "Азовський машинобудівний завод" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

При цьому зазначає, що запроваджене пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII обмеження стосується всіх видів перевірок, у тому числі камеральних.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень 2015 року - лютий 2016 року, результати якої оформлено актом від 27.05.2016 № 114/05-40-12/32954671.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 № 0002221200, згідно з яким визначено штраф у загальному розмірі 15114,13 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що камеральна перевірка є одним із видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та є способом здійснення контрольної функції, що проводиться в приміщенні податкового органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.


................
Перейти до повного тексту