ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 810/2191/16
адміністративне провадження № К/9901/24881/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 (суддя - Щавінський В.Р.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді: Чаку Є.В., Шелест С.Б.) у справі №810/2191/16.
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ) від 18.06.2015 №6269-17 та від 27.04.2016 №0000821701.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що оскільки рішення міської ради прийнято у січні 2015 року, оподаткування транспортним податком може мати місце не раніше наступного бюджетного року, а саме - 2016 року, у зв`язку з чим нарахування такого податку 2015 році є неправомірним. З огляду на протиправність нарахування грошового зобов`язання з транспортного податку, суди вказали про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату такого грошового зобов`язання.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Білоцерківська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог Білоцерківська ОДПІ посилається на те, що оскільки позивач є власником транспортного засобу, який відповідно до положень статті 267 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування та починаючи з січня 2015 року підлягає сплаті безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України. Також зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 №6269-17 з огляду на сплату грошового зобов`язання вважається відкликаним, а тому не може бути оскаржено в судовому порядку.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем 18.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № 6269-17, згідно з якими ОСОБА_2 нараховано суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн., оскільки вона є власником транспортного засобу марки LEXUS RX 350, 2012 року випуску з об`ємом циліндрів двигуна 3456 куб. см., дата первинної реєстрації - 30.11.2012, який відповідно до вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є об`єктом оподаткування транспортним податком.
27.10.2015 позивач здійснила оплату зазначеного грошового зобов`язання.
У березні 2016 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань по сплаті транспортного податку з фізичних осіб.
За наслідками перевірки складено акт від 30.03.2016 №31/10-02-17-01/2303214368, в якому зазначено про порушення позивачем підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб.
На підставі висновків акту перевірки Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2016 №0000821701, згідно з яким до позивача за затримку на 18 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання нараховано штраф у розмірі 2500,00 грн.
Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким, зокрема, викладено в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України та введено новий транспортний податок.
Так, згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Наведене відповідає вимогам пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України, згідно з яким саме місцеві ради обов`язково установлюють податок на майно в частині транспортного податку, а також кореспондує положенням пункту 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 143 Конституції України.