ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2020 року
м. Київ
справа № 807/424/13-а
адміністративне провадження № К/9901/28233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №807/424/13-а за позовом Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції в Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Приватного акціонерного товариства "Будавтодор" про сплату нарахованих із застосуванням "звичайних цін" податкових зобов`язань, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 (суддя Рейті С.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 (головуючий суддя Дякович В.П., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.),
ВСТАНОВИВ:
Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - ОДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будавтодор" (далі - ПАТ "Будавтодор", відповідач) нараховані із застосуванням "звичайних цін" податкові зобов`язання по платежу: податок на прибуток в розмірі 201304грн., та по платежу податок на додану вартість у розмірі 184828грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, провадження у справі закрито.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2016 відкрито касаційне провадження у справі №807/424/13-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №807/424/13-а за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 справу №807/424/13-а прийнято до провадження та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження на 28.07.2020.
В обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає, що не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх протиправними, такими, що підлягають скасуванню. Позивач вказує, що за результатами проведеної планової перевірки позивача відповідачу донараховано із застосуванням "звичайних цін" податкове зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість у розмірі спірних сум. Звертає увагу, що відповідно до підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу. Товариство зазначає, що застосування приписів підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України можливе лише за умови дотримання процедури, передбаченої пунктом 39.15 статті 39 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України стаття 39 цього Кодексу набирає чинності з 01.01.2013. До вказаної дати у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатись з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності в результаті застосування звичайних цін на підставі підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Відповідач звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання із застосуванням звичайних цін з податку на прибуток та податку на додану вартість спірних сум оскаржені у судовому порядку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем проводилась планова перевірка ПАТ "Будавтодор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, якою відповідачу донараховано із застосуванням "звичайних цін" податкове зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість у розмірі спірних сум.
На підставі акту перевірки від 16.11.2012 №1394/22-0/25434969 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 №00273/22-0/25434969, яким збільшено суму грошового зобов`язання (із застосуванням звичайних цін) з податку на прибуток у розмірі 179693,00грн. за основним платежем та 21611,00грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення №000274/22-0/25434969, яким збільшено суму грошового зобов`язання (із застосуванням звичайних цін) з податку на додану вартість у розмірі 154298,00грн. за основним платежем та 30530,00грн. штрафних санкцій.
18.02.2013 податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Будавтодор" нарахованого із застосуванням "звичайних цін" податкового зобов`язання по платежу: податок на прибуток в розмірі 201304 грн., у тому числі: основний платіж в сумі 179693грн., штрафні санкції у розмірі 21611грн. та по платежу податок на додану вартість у розмірі 184828грн., у тому числі: основного платежу у розмірі 154298грн. та штрафної санкції у розмірі 30530грн.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, посилаючись на те, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ухвала суду мотивована тим, що оскільки в даному випадку податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання із застосуванням звичайних цін з податку на прибуток та з податку на додану вартість винесено позивачем до 01.01.2013, то на підставі імперативних приписів статей 54 та 58 Податкового кодексу України в даному випадку у податкового органу відсутнє право на пред`явлення адміністративного позову для стягнення таких податкових зобов`язань.
Верховний Суд, переглянувши ухвали судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Судами з`ясовано, що позивачем проведено планову перевірку ПАТ "Будавтодор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012.
За результатами перевірки відповідачу донараховано із застосуванням "звичайних цін" податкове зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість у розмірі спірних сум.
На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.12.2012 №00273/22-0/25434969, яким збільшено суму грошового зобов`язання (із застосуванням звичайних цін) з податку на прибуток та податкове повідомлення-рішення № 000274/22-0/25434969, яким збільшено суму грошового зобов`язання (із застосуванням звичайних цін) з податку на додану вартість.
Як вказано судами, у грудні 2012 року податкові повідомлення-рішення були оскаржені ПАТ "Будавтодор" у судовому порядку, що підтверджується наявною у матеріалах справи позовною заявою ПАТ "Будавтодор" від 12.12.2012.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі №2а-0770/3664/12, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, позов ПАТ "Будавтодор" задоволено, а вищезазначені податкові повідомлення-рішення визнано протиправними.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви у даній справі, податковий орган звернувся до суду з позовом керуючись приписами підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 та пункту 39.15 статті 39 ПК України (у редакції від 01.01.2011).
Норми підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України (у редакції від 01.01.2011) надає контролюючому органу право звертатись з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Відповідно до абзацу 2 пункту 39.15 статті 39 ПК України визначені із застосуванням звичайних цін база, об`єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.
Згідно з абзацом 3 пункту 39.15 статті 39 ПК України (у редакції від 01.01.2011) за результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов`язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.