?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/282/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.
секретар судового засідання - Дерлі І. І.
за участю представників:
позивача - Мандик В. А.,
відповідача - Трофімов А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (судді: Коломис В. В., Савченко Г. І., Крейбух О. Г.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 (суддя Тимошенко О. М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича
про стягнення 40 702,96 швейцарських франків (станом на 21.03.2016 за курсом Національного банку України 1103381,21 грн) та 66254,46 грн заборгованості по пені
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", Позивач) звернулося до Господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича (далі - ФОП Дубина Р.М., Відповідач) на свою користь заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 40 702,96 швейцарських франків та пені у розмірі 66 254,46 грн за кредитним договором від 20.03.2007 №11130378000 (у системі обліку Банку договір №11130378001).
1.2. Позовні вимоги аргументовано порушенням ФОП Дубиною Р.М. договірних зобов`язань щодо здійснення своєчасних платежів для погашення боргу за кредитом та нарахованими відсотками.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №906/282/16, відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що Позивач не виконав умови кредитного договору, а саме не надав кредит у спосіб, який визначений договором (у швейцарських франках, якими Відповідач міг би розпорядитись). При цьому, суди зазначили, що Відповідач не заперечує отримання від Позивача коштів у гривнях.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарг та позиція інших учасників
3.1. У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в частині стягнення 36 071,42 швейцарських франків та процентів у розмірі 2 030,75 швейцарських франків, а щодо іншої частини позову - справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
3.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій при вирішенні справи безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки долученим до матеріалів справи рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 07.12.2016, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2017 у справі №296/9910/15-ц за позовом AT "УкрСиббанк" до Дубини Ольги Віталіївни, ОСОБА_2 (поручителі по належному виконанні кредитних зобов`язань за кредитним договором ФОП Дубини Руслана Миколайовича) про стягнення заборгованості за кредитним договором встановлено факт видачі ФОП Дубині Р.М. кредитних коштів у сумі 96 600,00 швейцарських франках та факт неналежного виконання зобов`язань ФОП Дубиною Р.М.
3.3. Крім того, скаржник вказує на необґрунтованість висновку щодо ненадання кредиту у швейцарських франках через подальший продаж валюти, оскільки, на думку заявника, вказуючи про продаж валюти необхідно дійти висновку, що така валюта станом на дату продажу вже наявна на рахунку.
3.4. Також скаржник зазначає, що факт перерахування коштів у розмірі 96 600,00 швейцарських франків у порядку, який визначено сторонами у кредитному договорі підтверджено виписками за особовим рахунком за 21.03.2007, меморіальним ордером від 21.03.2007 №0601773921, виписками за поточним рахунком № НОМЕР_1 за період з 20.03.2007 до 25.05.2016 код валюти: CHF Швейцарський франк. Однак, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій цим доказам надана неправильна оцінка, що призвело до того, що суди неналежним чином встановили зміст спірних правовідносин та дійшли помилкових висновків про не підтвердження факту надання кредиту в іноземній валюті.
3.5. Скаржник також наголошує, що за час відсутності прострочених зобов`язань, ФОП Дубина Р.М. вчиняв дії щодо зміни зобов`язання (укладав додаткові угоди) та проводив погашення кредиту та відсотків на умовах, визначених кредитним договором у швейцарських франках й жодних заперечень з 2007 до 2015 роки щодо валюти договору у ФОП Дубини Р.М. не було.
3.6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення акцентуючи на необґрунтованість наведених у ній доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №906/282/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Багай Н.О., Дроботової Т.Б., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2019 касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 у справі №906/282/16 залишено без руху.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2019 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою, визначено дату проведення судового засідання.
4.4. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду вищезазначеної касаційної скарги до 21.11.2019.
4.5. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 провадження у справі №906/282/16 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/1120/16 з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики.
4.6. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020 поновлено провадження у справі №906/282/16 у зв`язку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження та призначено розгляд справи на 23.07.2020.
4.7. У зв`язку з відпусткою суддів Багай Н.О. та Дроботової Т.Б. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №906/282/16 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Краснова Є.В., Мачульського Г.М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020.
4.8. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду вищезазначеної касаційної скарги до 05.08.2020.
4.9. Крім того, з урахуванням карантину запровадженого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" з 12.03.2020, а також внесення змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо процесуальних строків відповідно до пункту 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та з огляду на зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/1120/16, розгляд касаційної скарги здійснюється в розумний строк.
4.10. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки зазначену касаційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
5. Обставини встановлені судами
5.1. 20.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (змінено назву на ПАТ "УкрСиббанк") та ФОП Дубиною Р.М. укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Позивач зобов`язався надати Віповідачу, а останній зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Позивачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 96 600 швейцарських франків у порядку та на умовах, зазначених у Договорі. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 391 795,00 грн за курсом Національного банку України на день укладання Договору.
5.2. У пункті 1 додаткової угоди № 6 від 29.11.2011 до Кредитного договору сторони погодили, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11130378000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11130378001.
5.3. Кредит надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку, для подальшого використання за цільовим призначенням (пункт 1.5 договору).
5.4. Відповідно до пункту 1.4 договору цільове призначення: придбання нерухомості - приміщення магазину літ. А, загальною площею 143,2 м2, що знаходиться у АДРЕСА_1.
5.5. За користування кредитними коштами Відповідач зобов`язався сплатити проценти у розмірі 8,99% річних, з 24.09.2010 - в розмірі 9,49% річних, з 29.11.2011 - в розмірі 10,49% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк - у подвійному розмірі (пункт 1.3 Кредитного договору, пункти 1, 2 додаткової угоди № 5, пункт 3 додаткової угоди № 6).
5.6. Згідно з положеннями пунктів 2, 4.1 додаткової угоди № 6 від 29.11.2011 до Кредитного договору, з 29.11.2011 Відповідач зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 862,69 шв. франків 25-го числа кожного місяця та повернути кредит у повному обсязі не пізніше 21.03.2019, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту.
5.7. Відповідно до виписки за особовим рахунком від 21.03.2007, меморіального ордеру від 21.03.2007 № 0601773921 та довідки про рух коштів по рахунку з 20.03.2007 по 25.05.2016 № НОМЕР_1 Позивач перерахував Відповідачу на рахунок НОМЕР_2 гривневий еквівалент 96 600,00 швейцарських франків, що становить 402 294,08 грн.
5.8. При цьому, із засвідченої копії платіжного доручення від 22.03.2007, наданої Відповідачем до матеріалів справи, судами встановлено, що з рахунку НОМЕР_2 на рахунок територіальної громади м. Житомира було перераховано 394 733,70 грн, призначення платежу - за придбання приміщення магазину по АДРЕСА_1.
5.9. У зв`язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань, Позивач 15.07.2015 направив на три адреси Відповідача вимогу № 30-11/26990 про повернення кредиту, яка залишена без відповіді та реагування.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
6.2. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
6.3. Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
6.4. Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
6.5. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
6.6. Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
6.7. Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
6.8. У статті 192 Цивільного кодексу України закріплено, що гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
6.9. Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому, Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
6.10. Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 Цивільного кодексу України, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
6.11. Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. При цьому, відсутні законодавчі заборони на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16.