ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3948/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Кордівського А.І., Федіни О.М.,
відповідача - 1- не з`явився,
- 2 - не з`явився,
- 3 - Йовжія О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А Скай"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Мудрий С.М.)
від 10.09.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кравчук Г.А., судді - Євсіков О.О., Козир Т.П.)
від 25.02.2020,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А Скай"
до 1) Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
2) Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
3) Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про розірвання інвестиційного договору,
В С Т А Н О В И В:
у березні 2019 року ТОВ "А Скай" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання інвестиційного договору № 050-13/і/165 від 27.06.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 істотно порушено умови інвестиційного договору щодо погодження проектної документації об`єкту інвестування, внаслідок чого є неможливим досягнення мети інвестиційного договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що позивачем не доведено наявність істотного порушення відповідачами умов інвестиційного договору як підстави для його розірвання.
У червні 2020 року ТОВ "А Скай" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 23.01.2018 у справі № 755/7704/15-ц.
Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах про розірвання інвестиційного договору.
Окрім того, обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження за п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на статтю 310 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не здійснено дослідження та повну і належну оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 86 ГПК України та п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 ГПК України, що призвело до неправильного застосування судом приписів ч. 2 ст. 651, ст. 652 Цивільного кодексу України.
До Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу відповідача-2 та відповідача-3 ідентичного змісту, в яких вони, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду та рішення місцевого суду, просять залишити їх без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження, порушене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно закрити, а касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, залишити без задоволення, з огляду на таке.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року по справі № 923/682/16.
При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив, що жоден з висновків суду касаційної інстанції не стосується спору про розірвання інвестиційного договору з підстав його істотного порушення.
Так у справі № 917/1739/17, що переглядалась Великою Палатою Верховного Суду, предметом спору були вимоги щодо стягнення збитків, завданих територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства. Вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки мали місце у справі № 903/879/18. У справі № 755/7704/15-ц розглядалося питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Отже, правовідносини у справах на які посилається скаржник та у справі, що переглядається не є подібними, оскільки різняться за предметом позову, підставами позову та правовим регулюванням спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, аналіз висновків, зроблених у постанові суду апеляційної інстанції, що оскаржується, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "А Скай" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень за п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно зазначити таке.
Як встановлено господарськими судами, 27.06.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор конкурсу), Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А Скай" (інвестор) укладено інвестиційний договір № 050-13/і/165.
За визначенням понять, передбачених розділом 1 договору, під договором розуміється цей інвестиційний договір про будівництво спортивного комплексу на проспекті Генерала Ватутіна в Деснянському районі з додатками, змінами та доповненнями (в тому числі із тими, що будуть складені після підписання договору сторонами), що належним чином підписані представниками сторін, скріплені печатками (за наявності) та зареєстровані організатором конкурсу в установленому порядку (п. 1.2 договору).
Об`єктом інвестування є спортивний комплекс на проспекті Генерала Ватутіна в Деснянському районі (п. 1.9 договору).
Відповідно до умов договору сторони здійснюють діяльність щодо проектування, будівництва, приймання в експлуатацію об`єкта інвестування та вчинення інших дій, передбачених договором (п. 2.1 договору).
За умовами договору інвестор забезпечує проектування, будівництво, прийняття в експлуатацію об`єкта інвестування та фінансування усіх пов`язаних із цим витрат, виконання інших обов`язків, передбачених договором (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 4.3 договору сторонами погоджено, що після набрання чинності договором інвестор отримує вихідні дані для проектування об`єкта інвестування, в тому числі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, на підставі отриманих вихідних даних забезпечує розроблення завдання на проектування та передає його на затвердження замовнику.
Замовник зобов`язаний розглянути та затвердити надане інвестором для затвердження завдання на проектування протягом 10 робочих з дня його отримання або в цей же строк повернути його інвестору для доопрацювання з одночасним наданням письмово викладених обґрунтованих зауважень до складу та змісту завдання на проектування (п. 4.4 договору).
Пунктом 4.5 договору передбачено, що інвестор зобов`язаний забезпечити розроблення проектної документації, яка відповідатиме законодавству України, умовам інвестиційного конкурсу, затвердженому замовником завданню на проектування, погодження в установленому законодавством України порядку проектної документації, проведення експертизи проектної документації у випадках, передбачених законодавством України, та надати замовнику для затвердження у встановленому порядку проектну документацію не пізніше, ніж через 12 (дванадцять) місяців з моменту набрання чинності договором.
Відповідно до п. 4.6 договору, замовник зобов`язаний розглянути та затвердити надану інвестором для затвердження проектну документацію протягом 10 (десяти) робочих днів з дня її отримання або в цей же строк повернути її інвестору для доопрацювання з одночасним наданням письмово викладених обґрунтованих зауважень до складу та змісту проектної документації.
Протягом 30 (тридцяти) днів з моменту затвердження в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектної документації сторони визначають графік фінансування та реалізації інвестиційного проекту шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка буде його невід`ємною частиною (п. 4.8 договору).
У п. 4.11 договору передбачено, що після затвердження в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектної документації та підписання додаткової угоди до договору згідно з п. 4.8 договору інвестор зобов`язаний отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
Пунктом 4.12 договору сторони погодили, що після затвердження в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектної документації, підписання додаткової угоди до договору згідно з пунктом 4.8 договору та отримання всіх необхідних дозвільних документів згідно з п. 4.11 договору замовник надає інвестору можливість будівництва об`єкта інвестування, а також вчинення інвестором інших дій, передбачених договором.
Із зазначеними порядком та умовами реалізації інвестиційного проекту, що погоджені сторонами в розділі 4 договору, кореспондуються права і обов`язки відповідно організатора конкурсу, замовника та інвестора.
За приписами п. 6.2 договору інвестор зобов`язаний, зокрема, серед іншого:
- після набрання чинності договором отримати вихідні дані для проектування об`єкта інвестування, в тому числі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови (підпункт 6.2.10);
- визначити проектну організацію, укласти з нею договір на виконані проектних робіт з будівництва об`єкта інвестування та надати його належним чином завірену копію замовнику (підпункт 6.2.11);
- на підставі отриманих вихідних даних забезпечити розроблення завдання на проектування та передати його на затвердження замовнику (підпункт 6.2.12);
- забезпечити розроблення проектної документації, яка відповідатиме законодавству України, умовам інвестиційного конкурсу, затвердженому замовником завданню на проектування, погодження в установленому законодавством України порядку проектної документації, проведення експертизи проектної документації у випадках, передбачених законодавством України (підпункт 6.2.13);
- після виконання обов`язків, визначених підпунктами 6.2.10 - 6.2.13 п. 6.2 договору, але не пізніше, ніж через 12 (дванадцять) місяців з моменту набрання чинності договором, подати на затвердження замовнику проектну документацію (підпункт 6.2.14);
- протягом 30 (тридцяти) днів з моменту затвердження в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектної документації визначити разом з іншими сторонами графік фінансування та реалізації Інвестиційного проекту шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка буде його невід`ємною частиною (підпункт 6.2.18);
- після затвердження в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектної документації та підписання додаткової угоди до договору згідно з п. 4.8 договору отримати дозвіл на виконання будівельних робіт (підпункт 6.2.20);
- визначити підрядну організацію, укласти з нею договір підряду на виконання будівельних робіт, надати його належним чином завірену копію замовнику та розпочати будівництво об`єкта інвестування (підпункт 6.2.21);
- здійснювати будівництво об`єкта інвестування виключно після затвердження в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектної документації, підписання додаткової угоди до договору згідно з п. 4.8 договору та отримання всіх необхідних дозвільних документів згідно з п. 4.11 договору (підпункт 6.2.22);
- забезпечити проектування, будівництво, прийняття в експлуатацію об`єкта інвестування в строк, який є не більшим нормативного, що визначений затвердженою в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектною документацією, але не більше 3 (трьох) років з моменту набрання чинності цим договором (підпункт 6.2.33).
На організатора конкурсу відповідно до п. 5.2 договору покладені обов`язки, зокрема: здійснювати контроль за виконанням умов договору, умов інвестиційного конкурсу іншими сторонами; протягом 30 (тридцяти) днів з моменту затвердження в установленому законодавством України порядку та відповідно до умов договору проектної документації визначити разом з іншими сторонами графік фінансування та реалізації інвестиційного проекту шляхом підписання додаткової угоди до договору (підпункти 5.2.2, 5.2.3).