ПОСТАНОВА
Іменем України
05 серпня 2020 року
Київ
справа №520/5692/19
адміністративне провадження №К/9901/32189/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (суддя: Рубан В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (судді: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В., Спаскін О.А.) у справі №520/5692/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ" (далі -ТОВ "РМ ХАРКІВ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС України у Харківській області), в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, викладене у протоколі від 19.09.2018 № 171, про визначення ТОВ "РМ ХАРКІВ" таким, що відповідає п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов`язати відповідача виключити ТОВ "РМ ХАРКІВ" з переліку ризикових платників податків.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що внесення платників податку до переліку ризикових платників податків не порушує прав таких суб`єктів, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків і не має обов`язкового характеру, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, 17.10.2018 за наслідками здійснення поточної господарської діяльності з ТОВ "ТРЕЙК ЛАЙН" позивачем були направлені податкові накладні № 34 та № 35 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанцій від 13.11.2018 р. реєстрацію вищевказаних податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що податкові накладні/розрахунки коригування відповідають пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, про що на електронну адресу позивача надіслані відповідні квитанції.
15 квітня 2019 року ТОВ "РМ ХАРКІВ" звернулося до відповідача з листом (вих. № 4), в якому просило повідомити підстави блокування вищевказаних податкових накладних та надати копію рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області про включення ТОВ "РМ ХАРКІВ" до переліку ризикових платників, які відповідають п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, що оформлене відповідним протоколом засідання комісії та копію Протоколу засідання комісії щодо із додатками до нього.
На зазначений запит, ГУ ДФС у Харківській області листом від 18.04.2019 №20034/10/20-40-07-04-08 повідомлено позивача, що на підставі протокольного рішення ГУ ДФС у Харківській області встановило, що ТОВ "РМ ХАРКІВ" відповідає п. 1.6. критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з тим, що наявна в органах ДФС податкова інформація свідчить про здійснення ризикових операцій платником. Крім того, повідомлено, що протокольне рішення про віднесення товариства до переліку ризикових платників належить до службової інформації, доступ до якої обмежений.
Не погоджуючись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", у зв`язку з чим протокольне рішення про включення ТОВ "РМ ХАРКІВ" до переліку ризикових платників податків є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з такими висновками судів погодитись не може, та зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статты 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Згідно приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок №117.
Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.