ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 280/3439/19
адміністративне провадження № К/9901/3491/20, К/9901/4431/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо впроваджувальний центр "ГАНДІКАП" та Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (судді: Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі №280/3439/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо впроваджувальний центр "ГАНДІКАП" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничо впроваджувальний центр "ГАНДІКАП" (далі - ТОВ "НВВЦ "ГАНДІКАП", позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в частині включення ТОВ "НВВЦ "ГАНДІКАП" до переліку ризикових платників податків;
- зобов`язати ГУ ДФС у Запорізькій області виключити ТОВ "НВВЦ "ГАНДІКАП" з переліку ризикових платників податків;
- стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Запорізькій області в частині включення ТОВ "НВВЦ "ГАНДІКАП" до переліку ризикових платників податків та зобов`язано відповідача виключити Товариство із відповідного переліку; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 9605 грн. В задоволені вимоги про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення у відповідній частині та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що ним було надано до матеріалів справи докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а тому висновок суду про недоведеність таких витрат є протиправним та необґрунтованим.
Також не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог з касаційною скаргою звернулось ГУ ДФС у Запорізькій області. У скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року. Обґрунтовує вимоги тим, що внесення платників податку до переліку ризикових платників податків не порушує прав таких суб`єктів, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків і не має обов`язкового характеру, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.
Крім того, сторони також скористалися своїм процесуальним правом та подали відзиви на касаційні скарги, в яких просили відмовити у задоволенні скарги опонента.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, ТОВ "НВВЦ "ГАНДІКАП" є платником податку на додану вартість з 01.09.2016, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість.
З 22 червня 2018 року реєстрація податкових накладних, що направлялися позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), періодично зупинялась.
В зв`язку з чим, 20.05.2019 позивачем було направлено до ГУ ДФС у Запорізькій області запит за вих. №43 щодо надання письмових пояснень щодо таких дій, із зазначенням законних підстав блокування податкових накладних та інформації про віднесення/не віднесення ТОВ "НВВЦ "ГАНДІКАП" до переліку ризикових платників податків.
У відповідь на вказаний запит ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 10.06.2019 за вих. №32550/10/08-01-07-03-17 повідомлено позивача що його віднесено до категорії ризикових суб`єктів господарювання у зв`язку з відповідністю п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на те, що в органах ДФС наявна податкова інформація, яка свідчить про наявність здійснення ризикових операцій платником. Також роз`яснено, що виключення із переліку ризикових суб`єктів господарювання можливе лише за рішенням Комісії Головних управлінь ДФС у областях м. Києві та Офісі великих платників ДФС у разі, якщо платник податків, віднесений до переліку ризикових платників, перестав відповідати критеріям ризиковості.
Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок опрацювання податкової інформації, та, як наслідок, складання протокольного рішення, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності або відсутності ризикових операцій, а, відтак, не створюють жодних перешкод для діяльності платника податку.
Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення відповідача в частині включення ТОВ "НВВЦ "ГАНДІКАП" до переліку ризикових платників податків є протиправним та підлягає скасуванню.
Поряд з цим, дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області на його користь витрат на професійну правничу допомогу, оскільки обґрунтованість та фактичний обсяг таких витрат не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами.
Колегія суддів касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з такими висновками суду апеляційної інстанції по суті спору погодитись не може, та зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Згідно приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.