ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2020 року
м. Київ
справа №442/8413/17
адміністративне провадження №К/9901/53527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року (колегія у складі суддів Бруновської Н.В., Костіва М.В., Шавеля Р.М.)
у справі №442/8413/17
за позовом ОСОБА_1
до Львівського національного університету імені Івана Франка
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до Львівського національного університету імені Івана Франка, в якому просив визнати нечинною відмову Львівського національного університету імені Івана Франка у виплаті йому одноразової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів та зобов`язати Львівський національний університет імені Івана Франка нарахувати та виплати йому одноразову допомогу в розмірі шести прожиткового мінімумів, що становить 10104 грн.
2. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.02.2018 позов задоволено.
3. Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.02.2018, яку підписав представник Тимків М.О., зазначивши, що довіреність знаходиться в матеріалах справи.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 апеляційну скаргу відповідача було повернуто скаржнику.
5. Повертаючи скаргу, суд виходив з того, що з матеріалами справи підтверджено, що апеляційну скаргу підписано представником Львівського національного університету імені Івана Франка Тимків М.О. Проте, до матеріалів справи додано не оригінал документа на підтвердження повноважень Тимків М.О., а копію такого, не засвідчену керівником органу. Крім того, доказів наявності у Тимків М.О. встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності для суду апеляційної інстанції не надано.
6. Отже, наявна в матеріалах справи копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Тимків М.О. на представництво Львівського національного університету імені Івана Франка.
7. 18.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від відповідача. Просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 та направити справу для продовження розгляду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2018 було відкрито касаційне провадження.
ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції та вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
10. Зазначає, що Львівський національний університет імені Івана Франка виступав відповідачем у справі. Заперечення на позовну заяву підписано представником відповідача - Тимків М.О., а її повноваження підтверджено оригіналом довіреності, засвідченої підписом Ректора університету та скріплено гербовою печаткою, що підтверджується переліком документів, що додавалися до заперечення на позовну заяву. Також в судовому засіданні встановлювалася особа представника відповідача, повноваження на представництво інтересів.
Таким чином, оригінал довіреності на представництво інтересів надавався суду першої інстанції. Відповідно до ч.5 та ч.6 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. Отже, представником відповідача дотримано процесуальних обов`язків, визначених ч.5 ст.44 КАС України.
11. Суд дійшов помилкового висновку, що скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено, оскільки, представником відповідача надавався оригінал довіреності, виданої на ім`я Тимків М.О. для представлення інтересів в суді по даній справі з правом оскарження рішень та ухвал суду, а згодом повторно надано оригінал довіреності для долучення до матеріалів справи.
12. Засвідчення копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, натомість на представника юридичної особи не покладається обов`язок перевіряти наявність такого засвідчення суддею.
13. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду дійшов таких висновків.
15. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що Тимків М.О. в розумінні статей 55, 59 КАС України є неналежним представником у цій справі, оскільки копія довіреності, що наявна в матеріалах справи не є належним документом, що підтверджує повноваження представника, а саме: в матеріалах справи є копію, а не оригінал довіреності; копія не засвідчена керівником юридичної особи; немає доказів про повноваження представника засвідчувати копію довіреності.
16. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
17. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
18. Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.