ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 819/758/17
адміністративне провадження № К/9901/23020/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР-Сервіс Тернопіль" (далі - ТОВ "ТІР-Сервіс Тернопіль") на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 липня 2017 року у складі судді Шульгача М.П. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Святецького В.В. (головуючий), суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М. у справі за позовом ТОВ "ТІР-Сервіс Тернопіль" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У травні 2017 року ТОВ "ТІР-Сервіс Тернопіль`звернулося до суду з позовом у якому просило:
1.1 - визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафів від 25 квітня 2017 року за №Е 103/19-16-58/173, №103/1/19-16-58/173, №103/2/19-16-58/173.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 5 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
2.1 Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що постанови Управління Держпраці в Тернопільській області №103/19-16-58/173, №103/1/19-16-58/173, №103/2/19-16-58/173 від 25 квітня 2017 року про накладення штрафу на підставі частини другої статті 265 КЗпП України прийняті в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законодавством.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 Посадові особи Управління Держпраці в Тернопільській області в порядку розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року згідно погодження на проведення перевірки Департаменту з питань праці Держпраці України від 29 березня 2017 року №3586/4.3/4.2-дп-17, наказу та направлення на проведення перевірки у період з 11 по 14 квітня 2017 року провели позапланову перевірку стану дотримання законодавства про працю у ТОВ "ТІР-Сервіс Тернопіль", за наслідками якої оформили акт перевірки за №19-16-58/173 від 14 квітня 2017 року.
3.2. В акті перевірки зафіксовані порушення законодавства про працю, а саме:
1) порушення вимог пункту 6 частини першої статті 24 КЗпП України, оскільки громадянин ОСОБА_1 працював охоронником з 1 лютого по 1 серпня 2016 року без укладення трудового договору;
2) порушення вимог частин першої та другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", оскільки заробітна плата впродовж 2016 року та з січня по квітень 2017 року виплачувалась не регулярно, без виплати заробітної плати за першу половину місяця. Зокрема, заробітна плата за січень 2017 року виплачена єдиним платежем 7 лютого 2017 року, за лютий 2017 року виплачена єдиним платежем 6 березня 2017 року, за березень 2017 року виплачена 6 квітня 2017 року;
3) порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, оскільки згідно наказу від 1 березня 2017 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду менеджера автосервісу 1 березня 2017 року, 1 березня 2017 року він відпрацював повний робочий день 8 годин (робочий день із 8:00 до 17:00), однак повідомлення про прийом на роботу отримано Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області о 09:39 год. 1 березня 2017 року;
4) порушення вимог частини першої статті 47 КЗпП України, оскільки наказом від 1 березня 2017 року №62 ОСОБА_3 був звільнений з роботи 1 березня 2017 року, відповідно до табеля обліку робочого часу за березень 2017 року він у цей день працював 8 годин, а згідно відомості на виплату грошей за березень 2017 року виплата належної йому заробітної плати в сумі 816, 36 грн проведена 6 квітня 2017 року;
5) порушення вимог частини першої статті 117 КЗпП України, оскільки звільненому працівнику ОСОБА_3 не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. На день перевірки 14 квітня 2017 року ця виплата не проведена.
3.3 На підставі акта перевірки відповідач 25 квітня 2017 року прийняв постанови про застосування до ТОВ "ТІР-Сервіс Тернопіль" фінансових санкцій:
постанову за №103/19-16-58/173, якою за порушення вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України накладений на позивача штраф у розмірі 96000,00 грн;
постанову за №103/1/19-16-58/173, якою за порушення вимог частин першої та другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці", частини першої статті 117 КЗпП України накладений на позивача штраф в розмірі 9600,00 грн;
постанову за №103/2/19-16-58/173, якою за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, частини першої статті 47, частини першої статті 116 КЗпП України накладений на позивача штраф в розмірі 3200,00 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
4.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тим обставинам, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, апеляційній скарзі, що є порушенням норм процесуального права, зокрема статті 159 КАС України (у редакції на час ухвалення судових рішень).
4.2. Також позивач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 24, 116, 117, частини другої статті 265 КЗпП України, оскільки фінансові санкції до нього застосовано за порушення, які він не вчиняв. Факт трудових відносин з ОСОБА_1 судами не встановлено. Заробітна плата виплачувалась не пізніше встановленого статтею 115 КЗпП України строку сім днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Допуску працівника до роботи без повідомлення про його працевлаштування органів ДФС не було.
5. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу. Просить залишити її без задоволення, а судові рішення по справі без змін. Вказує на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, повне з`ясування всіх обставин справи. Також вказує на відсутність порушення норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування судових рішень.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Перевірку правильності застосування судами норм матеріального права суд касаційної інстанції здійснює у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Перегляд справи судом касаційної інстанції здійснюється за правилами, встановленими КАС України у редакції до 8 лютого 2020 року.
8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
10. Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці було встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 №390 (далі - Порядок №390).
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
11. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), статтею 1 якого визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частинами 4 та 5 цього Закону встановлено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
12. Згідно з пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015року №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.