ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 813/3620/14
адміністративне провадження № К/9901/26595/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 (суддя - Кравців О.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 (головуючий суддя - Пліш М.А., судді: Макарик В.Я., Шинкар Т.І.) у справі №813/3620/14 (876/9123/14).
встановив:
Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ) від 07.11.2012 №00013611702/0/21381.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Залізнична ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2014, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Так, відповідач зазначає, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" за рахунок прибутку (рахунок бух. обліку 949) відповідно до платіжного доручення №ЛТЕ00006118 від 01.12.2010 перераховано кошти на розрахунковий рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 31312,00 грн., як відшкодування майнової шкоди, згідно претензії від 24.11.2010. Однак до перевірки не представлено жодних первинних документів, які б підтвердили відшкодування прямих збитків ОСОБА_1, або спрямування сум на відшкодування прямих збитків, заподіяних автомобілю ОСОБА_1 внаслідок ДТП за участю працівника ЛМКП "Львівтеплоенерго" під час виконання безпосередніх трудових обов`язків, що свідчить про обґрунтованість нарахування податку з доходів фізичних осіб за грудень 2010 року в сумі 4696,80 грн.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові проведено планову виїзну перевірку ЛМКП "Львівтеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.08.2012 №637/33-00/05506460 в якому відображено висновок про те, що в порушення абзацу "е" підпункту 4.2.9, абзацу "а" підпункту 4.2.10 пункту 4.2. статті 4, статті 7, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8, статті14, абзаців "а", "б" пункту 19.2 статті 19, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ЛМКП "Львівтеплоенерго" не нараховано та не сплачено податок з доходів фізичних осіб у сумі 4696,80 грн. за грудень 2010 року з наданих додаткових благ не працівнику підприємства, при відшкодуванні майнової шкоди, не спрямованої на відшкодування прямих збитків.
Зазначені висновки контролюючий орган обґрунтовує тим, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" за рахунок прибутку (рахунок бух. обліку 949) відповідно до платіжного доручення №ЛТЕ00006118 від 01.12.2010 перераховано кошти на розрахунковий рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 31312,00 грн. як відшкодування майнової шкоди згідно претензії від 24.11.2010. Однак, до перевірки не представлено жодних первинних документів, які б підтвердили відшкодування прямих збитків ОСОБА_1, або спрямування сум на відшкодування прямих збитків, заподіяних автомобілю ОСОБА_1 внаслідок ДТП за участю працівника ЛМКП "Львівтеплоенерго" під час виконання безпосередніх трудових обов`язків.
Таким чином, в результаті вищенаведеного порушення, перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб за грудень 2010 року в сумі 4696,80 грн. (31312,00 грн. х 15%).
На підставі названого акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2012 №00013611702/0/21381, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 5871,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 4696,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1174,20 грн.).
Відповідно до підпункту 4.2.9 "е" пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін(у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
Згідно з абзацом "а" підпункту 4.2.10 пункту 4.2 статті 4 згаданого вище Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.
Відповідно до пункту 1.15 статті 1 зазначеного Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з пунктом 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.
Відповідно до пункту 20.3.2 статті 20 зазначеного Закону у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що між позивачем та страховою компанією АСК "Скарбниця" 14.04.2010 укладено Угоду № 26/1401/ВА/10 про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.