ПОСТАНОВА
Іменем України
03 серпня 2020 року
Київ
справа №809/3104/15
адміністративне провадження №К/9901/13844/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" до Державної служби геології та надр України, головного спеціаліста Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України Янів Руслана Петровича про визнання протиправним та скасування наказу, за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Могили А.Б., Гундяка В.Д., Матуляка Я.П. від 09.11.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іщук Л.П., Дяковича В.П., Онишкевича Т.В. від 11.05.2016,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Даноша" (далі - Товариство, ТзОВ "Даноша", позивач) звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), головного спеціаліста Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України Янів Р.П. (далі - відповідачі), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 03.07.2015 №184 про проведення позапланової перевірки;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису головного спеціаліста Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України Яніва Р.П. від 08.07.2015 №63-14/02 (далі - спірні наказ, припис).
2. Обґрунтовуючи позов Товариство посилалось на те, що спірний наказ є незаконним, оскільки постанова слідчого про призначення перевірки, прийнята у межах кримінального провадження, не передбачена чинним у період спірних правовідносин законодавством у якості підстави для здійснення заходу державного геологічного контролю.
3. Мотивуючи позовну заяву в частині вимоги про скасування пункту 1 спірного припису, ТзОВ "Даноша" зазначало, що оскільки видобуток підземних вод здійснюється без перевищення ліміту на добу, встановленого статтею 23 Кодексу України про надра, то отримання спеціального дозволу на користування надрами у даному конкретному випадку не вимагається.
4. Зважаючи, що спірний наказ видано за відсутності на те передбачених законом правових підстав, а оскаржуваний Товариством припис встановлює для позивача обов`язок отримати дозвіл на спеціальне водокористування, який, за даних умов, отримувати не потрібно, ТзОВ "Даноша" просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 спірного припису. В решті позову відмовлено.
6. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що підставою для видачі спірного наказу про проведення позапланової перевірки позивача слугувала прийнята в межах кримінального провадження постанова старшого слідчого від 24.06.2015, яка містила дані про порушення надрокористувачем вимог законодавства, а тому цей акт виданий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, у зв`язку з чим позовна вимога щодо визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягає.
7. Також суди попередніх інстанцій відзначили, що оспорюваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, відповідачем складено акт перевірки та винесено припис. Отже, враховуючи, що відповідачами фактично реалізована компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а отже, задоволення позовних вимог про визнання протиправним наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для позивача з огляду на прийняття в подальшому спірного припису.
8. Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 спірного припису, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач не довів законності прийнятого ним акта, оскільки не надав доказів перевищення Товариством ліміту продуктивності водозабору підземних вод на добу, встановленого статтею 23 Кодексу України про надра.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог Держгеонадра подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 03.07.2015 №184, виданого у зв`язку із надходженням постанови про призначення перевірки від 24.06.2015, надісланої листом слідчого відділення Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківської області від 24.06.2015 №11984, на підставі пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", відповідно до Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1294, Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України проведена в період з 06.07.2015 по 07.07.2015 позапланова перевірка ТзОВ "Даноша" з питань, зазначених в постанові про призначення перевірки від 24.06.2015 року, а саме, щодо видобування підземних прісних вод на території Калуського району Івано-Франківської області протягом 2011-2014 років.
11. За результатами перевірки складений акт №2-03/09/2015-01/у-02 від 07.07.2015, в якому зазначено, що ТзОВ "Даноша" на протязі 2011-2014 років на території Калуського району здійснено видобуток 1138,2 тис.м куб. підземних вод без отримання спеціального дозволу на користування надрами, які були використані як для виробничих потреб підприємства, так і для господарсько-побутового використання.
12. Не погодившись із висновками даного акту ТзОВ "Даноша" 07.07.2015 скеровано Західному міжрегіональному відділу Департаменту державного геологічного контролю заперечення на нього за №1673/1.
13. 08.07.2015 року головним спеціалістом Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України Янівим Р.П. винесений припис №63-14/02, в пункті першого якого зазначено, що у ТзОВ "Даноша" відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами і встановлений термін до 31.12.2015 для його усунення ТзОВ "Даноша".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що оскаржувані ним судові рішення не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, оскільки такі, на його переконання, ухвалені без повного і всебічного з`ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального і неправильним застосуванням норм матеріального права.
15. Таку позицію скаржник мотивує тим, що оскільки забір підземних вод, які законодавством віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення, здійснюється позивачем зі свердловини не тільки для власних господарських і побутових цілей, а й з метою використання для забезпечення виробничих потреб підприємства, то ТзОВ "Даноша" було зобов`язане було отримати спеціальні дозволи на користування надрами в установленому законом порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Оскільки доводи та вимоги касаційної скарги не стосуються оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає.
18. Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
20. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.