1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



04 серпня 2020 року

м. Київ



Справа № 922/4164/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,



розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 про закриття апеляційного провадження у справі



за позовом ТОВ АФ "Подолівська" до: 1. Барвінківського виконавчого комітету міської ради; 2. Подолівської сільської ради с. Подолівка; 3. Філії комунального підприємства "Реєстраційно інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області; 2. Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання права власності,



ВСТАНОВИВ:



1. Короткий зміст історії справи



1.1. У грудні 2017 року ТОВ АФ "Подолівська" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до: Барвінківського виконавчого комітету міської ради; Подолівської сільської ради с. Подолівка; Філії комунального підприємства "Реєстраційно інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади в Харківській області, про визнання права власності на перелічене в позові нерухоме майно.



1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2018 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено. Визнано за ТОВ АФ "Подолівська" право власності на: нежитлове приміщення літера "А1" "Критий тік" площею 647,2 м2; літера "Б" "Склад" площею 1073,7 м2; літера "В" "Підвал" площею 88,0 м2; літера "Г" "Підсобне приміщення" площею 74,4 м2; літера "Д" "Склад" площею 744,3 м2; літера "Д" "Крильце" площею 3,7 м2; літера "Д1" "Крильце" площею 3,7 м2; літера "Д2" "Крильце" площею 4,3 м2; літера "Ж" "Склад" площею 928,3 м2; (виробничий будинок бригада № 2) літера "А1" "Майстерня" площею 186,0 м2; літера "А" "Прибудова" площею 51,2 м2; літера "А1" "Прибудова" площею 117,2 м2; літера "Б" "Гараж" площею 1894,8 м2; літера "В" "Їдальня" площею 156,2 м2; літера "В" "Крильце" площею 3,4 м2; літера "Г" "Погріб" площею 154,4 м2; літера "Д" "Погріб" площею 56,9 м2; літера "Е" "Ангар" площею 1800,0 м2; літера "Ж" "Цех" площею 144,0 м2; літера "З" "Літній душ" площею 3,9 м2; літера "Л" "Вбиральня" площею 1,0 м2; літера "К" "Пожежний резервуар" площею 36,0 м2; літера "М" "Оглядова яма" площею 15,6 м2; літера "N1" "Ворота" площею 48,0 м2; літера "N2" "Огорожа" площею 560,0 м2; нежитлове приміщення (виробничий будинок приміщення ГММ) літера "А1" "Приміщення ГММ" площею 40,3 м2; літера "А" "Крильце" площею 3,5 м2; літера "Б" "Вбиральня" площею 1,1 м2; резервуари 4 (чотири) штуки; резервуари 6 (шість) штук; бензоколонки 2 (дві) штуки; літера "N1" "Ворота" площею 8,5 м2; літера "N2" "Ворота" площею 8,5 м2; літера "N3" "Ворота" площею 8,5 м2; літера "N4" "Огорожа" площею 364,7 м2, розташовані по вул. Скрипника в місті Барвінкове Барвінківського району Харківської області та на нежитлове приміщення літера "А1" "Майстерня" площею 310,0 м2; літера "А" "Котельня" площею 49,0 м2, розташовані по вул. Центральній в селі Олександрівка Барвінківського району Харківської області.



1.3. У січні 2019 року Заступник прокурора Харківської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі - ДАБІ у Харківській області), Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції.



2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення



2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 (колегія суддів: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2018 у даній справі.



Ухвалу мотивовано посиланнями на те, що прокурором не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання ДАБІ України та її територіальним органом - Департаментом ДАБІ у Харківській області, як самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі відповідачів - Барвінківського виконавчого комітету міської ради та Подолівської сільської ради у спірних правовідносинах, суд зазначив про їх обізнаність стосовно ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного прокурором рішення у справі, яке ними не оскаржувалося, а також про відсутність доказів звернення прокурора до відповідачів з повідомленням про намір здійснити представництво інтересів держави у суді.



Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено підстав для представництва ним в суді зазначених органів, як того вимагають положення статей 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України є підставою для закриття апеляційного провадження у справі.



3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги



3.1. У касаційній скарзі прокурор посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 53, пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.



4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи



4.1. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду не надійшло.



5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду



Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

5.1. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України (в редакції, чинній на час відкриття касаційного провадження), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



5.2. Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.



5.3. Відповідно до пункту 3 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.



5.4. Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.



5.5. Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

5.6. Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

5.7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц навела висновок про те, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.


................
Перейти до повного тексту