1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 465/3862/16-ц

провадження № 61-6304св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Львівське комунальне підприємство "Львівський ліхтар",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2018 року у складі судді Бориславського Ю. Л. та постанову Львівського апеляційного суду

від 14 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського комунального підприємства "Львівський ліхтар"

(далі - ЛКП "Львівський ліхтар") про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та поновлення на черзі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що із

01 серпня 2015 року він переведений у ЛКП "Львівський ліхтар" на посаду менеджера-економіста.

31 травня 2016 року його було звільнено у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі наказу № 73 із порушенням вимог

КЗпП України, оскільки відповідачем не було запропоновано при звільненні інших вакантних посад на підприємстві, що є порушенням законних прав особи на працю. Вказані незаконні дії роботодавця призвели до моральних та фізичних страждань і загострення хвороби інваліда дитинства.

Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі, стягнути заробітну плату невиплачену в день розрахунку, компенсацію за затримку виплати заробітної плати, відшкодувати моральну шкоду та поновити на черзі працівників, які потребують покращення житлових умов і отримання житла.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду

від 14 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, мотивовано тим, що при звільненні позивача у зв`язку зі скороченням штатної чисельності працівників ЛКП "Львівський ліхтар", відповідачем було дотримано вимоги законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог про поновлення на посаді ОСОБА_1 слід відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що

ЛКП "Львівський ліхтар" було дотримано вимог частини першої статті

49-2 КЗпП України щодо своєчасного попередження працівника про скорочення штату та майбутнє звільнення, запропоновану позивачу вакантну посаду, від якої той відмовився, отримано попередню згоду профспілкового комітету первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 . Відповідачем дотримано також вимоги статті 47 КЗпП України щодо видачі належним чином оформленої трудової книжки,

від отримання якої позивач відмовився.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, похідні позовні вимоги про виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та поновлення позивача на черзі працівників

ЛКП "Львівський ліхтар", які потребують покращення житлових умов і отримання житла, не підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволені позовної вимоги про вирішення питання законності подальшого перебування ОСОБА_2 на посаді директора

ЛКП "Львівський ліхтар", суди вважали, що ОСОБА_2 перебуває на посаді законно. Крім того, прийняття та звільнення з посади директора

ЛКП "Львівський ліхтар" до компетенції суду не входить, а належить до дискреційних повноважень районної адміністрації.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження завданих моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що призвело до необхідності додаткових зусиль для організації життя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 14 лютого 2019 року, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У травні 2019 року справу № 465/3862/16-ц передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди порушили права людини з інвалідністю з дитинства, не застосували до спірних правовідносин положення Закону України

"Про основи соціальної захищеності інвалідів України", Закону України

"Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".

Суди не звернули належної уваги на те, що Франківська районна адміністрація не має повноважень змінювати штатний розпис ЛКП "Львівський ліхтар".

Крім того, суди необґрунтовано розглядали справу в порядку спрощеного позовного провадження, а не в загальному провадженні, оскільки позовні вимоги мають для позивача надзвичайно вагоме значення, а вартість отриманої в майбутньому квартири свідчить про те, що справа не може бути малозначною.

Відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року ЛКП "Львівський ліхтар" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, підписаний директором ОСОБА_2, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

При цьому посилається на безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки відповідачем при звільненні ОСОБА_1 було дотримано норм трудового законодавства України, у тому числі, і законодавства, яким передбачено захист прав осіб із інвалідністю. ЛКП "Львівський ліхтар" зверталося, зокрема, до Львівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів із проханням надати інформацію, чи було порушення підприємством прав інвалідів. Відповідно до листа, наданого на вказаний запит, таких порушень не було.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Статутом ЛКП "Львівський ліхтар", затвердженого головою Франківської районної адміністрації та погодженого зборами трудового колективу,

ЛКП "Львівський ліхтар" створене Львівською міською радою згідно з ухвалою міської ради від 31 січня 2002 року № 1440 та підпорядковане Франківській районній адміністрації, що є представником власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить комунальне підприємство (надалі Уповноважений орган). Згідно з п. 7 Статуту до виключної компетенції Уповноваженого органу, серед іншого, належить затвердження штатного розпису та організаційної структури підприємства. Пунктом 6 Статуту визначено, що управління підприємством здійснює його керівник.

Відповідно до наказу № 31-К від 01 серпня 2015 року ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджера-економіста ЛКП "Львівський ліхтар" згідно з пунктом

5 статті 36 КЗпП України.

Згідно з окремим дорученням голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25 березня 2016 року керівникам ЛКП доручено в термін до 30 березня 2018 року розпочати процедуру вивільнення енергоменеджерів з організації ефективного використання енергії (енергоменеджерів з обліку та використання тепла, води, електричної енергії) - економістів із дотриманням вимог КЗпП України, а також внести зміни до штатного розпису ЛКП, вилучивши з 01 червня 2016 року посаду енергоменеджер з організації ефективного використання енергії (енергоменеджер з обліку та використання тепла, води, електричної енергії)-економіст.

Попередженням від 31 березня 2016 року, за підписом директора

ЛКП "Львівський ліхтар", ОСОБА_1 повідомлено про наступне звільнення з займаної посади енергоменеджера з організації ефективного використання енергії (енергоменеджер з обліку та використання тепла, води, електричної енергії) - економіста з 31 травня 2016 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, а саме: скорочення чисельності працюючих, у зв`язку з тим, що

з 01 березня 2016 року ЛМКП "Львівводоканал" став виконавцем послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, з яким

ОСОБА_1 був ознайомлений 01 квітня 2016 року, про що свідчить його підпис.

31 березня 2016 року директором ЛКП "Львівський ліхтар" надіслано голові профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЛКП "Львівський ліхтар" подання для отримання згоди профспілкового комітету для отримання згоди на звільнення енергоменеджера з організації ефективного використання енергії (енергоменеджера з обліку та використання тепла, води, електричної енергії) - економіста - ОСОБА_1 .

Зі змісту Протоколу № 5 оперативної наради адміністративного управління ЛКП "Львівський ліхтар" від 04 травня 2016 року встановлено, що на нараді виступив директор ЛКП "Львівський ліхтар" ОСОБА_2 із нагадуванням про окреме доручення голови районної адміністрації від 25 березня 2016 року про процедуру вивільнення енергоменеджерів-економістів та приведення штатного розпису до відповідності з 01 червня 2016 року. ОСОБА_2 запропонував енергоменеджеру-економісту ОСОБА_1 із 01 червня 2016 року вакантну посаду столяра по строковому трудовому договору. Енергоменеджер-економіст ОСОБА_1 виступив з відмовою від переведення на посаду столяра з 01 червня 2016 року.

Згідно з наказом № 73-К від 31 травня 2016 року ОСОБА_1 звільнено

з 31 травня 2016 року у зв`язку зі скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу посаду згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до копій штатного розпису адмінуправлінського персоналу підприємства ЛКП "Львівський ліхтар" Франківського району м. Львова,

з 01 грудня 2014 року у ЛКП "Львівський ліхтар" працювало 2 працівники на посаді менеджера з організації ефективного використання енергії (енергоменеджер з обліку та використання тепла, води, електричної енергії)-економіст, однак, штатним розписом, який введено в дію з 01 червня 2016 року такої посади не передбачено.

Згідно з відповіддю директора ЛМКП "Львівводоканал" Вольського В. В. на запит директора ЛКП "Львівський ліхтар" ОСОБА_2 . від 12 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 працює у ЛМКП "Львівводоканал" на умовах трудової угоди

35-16, термін дії якої з 01 червня 2016 року до 31 грудня 2016 року, прийнявши на себе виконання робіт контролера дільниці Франківського району відділу збуту послуг.

Відповідно до Акта перевірки Державної інспекції України з питань праці

ГУ Держпраці у Львівській області щодо додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 13011881027 ЛКП "Львівський ліхтар", проведеною в період з 07 квітня 2017 року до 10 квітня 2017 року перевіркою встановлено, що порушень трудового законодавства на підприємстві немає, зокрема, не виявлено порушень щодо укладення трудових договорів, звільнення працівника у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі, скорочення чисельності або штату працівників проводиться у разі неможливості його переведення на іншу роботу за його згодою, дотримано вимоги статті 43, частини першої статті 49-2 КЗпП України.

Мотивувальна частина.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних


................
Перейти до повного тексту