Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 295/5761/16-ц
провадження № 61-37291св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Житомирська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року у складі судді: Чішман Л. М., та постанову апеляційного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Трояновської Г. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Житомирської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування пунктів рішень органу місцевого самоврядування.
Позовна заява мотивована тим, що за адресою АДРЕСА_1 багатоквартирний будинок, який розміщено на земельній ділянці, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. Тому право власності та право користування вказаною земельною ділянкою повинно визначатися відповідно до статті 42 ЗК України. Право на отримання у власність земельної ділянки (прибудинкової території) або користування нею мають лише юридичні особи в особі житлової експлуатаційної організації або об`єднання співвласників будинковолодіння. Проте, всупереч закону Житомирською міською радою надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном фізичній особі ОСОБА_2 та затверджено технічну документацію за заявою фізичної особи ОСОБА_3
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати незаконним та скасувати пункт 9 додатку до рішення 36-ї сесії 6-го скликання Житомирської міської ради від 18 червня 2014 року № 715 "Про надання дозволу громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення", відповідно до якого ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0100 га по АДРЕСА_1 ;
визнати незаконним та скасувати пункт 12.8 рішення 5-ї сесії 7-го скликання Житомирської міської ради від 09 лютого 2016 року № 91 "Про передачу у власність та в оренду земельної ділянки громадянам під існуючим нерухомим майном", яким, за клопотанням ОСОБА_3, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,3571 га по АДРЕСА_1 для подальшого вирішення питання встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що права ОСОБА_1 на користування виділеною у встановленому законом порядку земельною ділянкою не порушуються сторонніми особами. Право позивача оспорюваними рішеннями не порушено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, правильно виходив з того, що права позивача на користування виділеною у встановленому законом порядку земельною ділянкою не порушуються сторонніми особами. Встановивши під час розгляду справи, що права позивача не порушені відповідачами та прийнятими відповідними рішеннями, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 у користуванні раніше не перебувала, її межі в натурі (на місцевості) не визначалися, довгостроковими межовими знаками не закріплювалася, а тому орган місцевого самоврядування зобов`язаний був спочатку затвердити проект із землеустрою, а не технічну документацію із землеустрою, що є порушенням статей 42, 79-1, 118 ЗК України та вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій". На даний час Кабінет Міністрів України не затвердив порядок безоплатної передачі у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія. Відповідно, скористатися правом на отримання земельної ділянки зможе тільки ОСББ.
У лютому 2019 року ОСОБА_11 подав відзив на касаційну скаргу, у якому проситьзалишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Відзив мотивований тим, що суди правильно встановили, що права позивача не порушені відповідачами та прийнятими рішеннями міської ради.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що сторони проживають у будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_18 є власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_17 є власником квартири АДРЕСА_3 ; ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 ; ОСОБА_16 належить 3/4 частки квартири АДРЕСА_5 ; ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 є власниками квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_8 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2011 року за ОСОБА_18 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,0240 га за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_20 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 18 серпня 1994 року.