ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 816/686/17
касаційне провадження № К/9901/40477/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 (суддя Клочко К.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя - Зеленський В.В.; судді: Чалий І.С., П`янова Я.В.) у справі № 816/686/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2017 № 0003651404.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 01.06.2017 адміністративний позов задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.09.2017 залишив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Полтавській області оскаржило їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДФС у Полтавській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 226.2, 226.11 статті 226, пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, зазначає, що встановлений під час проведення контрольного заходу факт знаходження з метою реалізації на вітрині в ресторані, який належить позивачу, алкогольної продукції із закінченим терміном придатності в повній мірі підтверджується поданими відповідачем документами.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку ресторану "Хутірець", розташованого за адресою: Обухівський район, с. Підгірці, вул. Боровикова, 88, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, результати якої оформлено актом від 14.12.2016 № 3166/1000/14/2470403587.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв, маркованих недійсними (не встановленого зразка) марками акцизного податку.
Зокрема, під час контрольного заходу виявлено факт зберігання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з метою реалізації алкогольних напоїв із закінченим терміном придатності, а саме: пляшки вина " Малезан Медок", 0,75 л., за ціною 279,94 грн., дата виготовлення 08.08.2011, термін придатності 5 років, акцизна марка ААВФ094769 12/11; двох пляшок вина "Тейлорс 10 років Тауні", 0,75 л., за ціною 398,20 грн., дата виготовлення 26.02.2013, термін придатності 2 роки, акцизні марки ААФФ015424 10/12 та АААА015571 10/12; двох пляшок вина "Тейлорс 20 років Тауні", 0,75 л., за ціною 490,53 грн., дата виготовлення 23.08.2013, термін придатності 2 роки, акцизні марки АААС002602 10/12 та АААС002601.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2017 № 0003651404, згідно з яким до позивача на підставі абзацу шістнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до пунктів 226.1, 226.2, 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (підпункт 222.1.3 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.