ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3054/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (головуючий суддя - Стойка О.В., судді: Попков Д.О., Пушай В.І.)
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Подалех"
до Васищевської селищної ради
про визнання права власності
особа, яка зверталася з апеляційною скаргою - Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що не брали участі у справі, та в інтересах Васищевської селищної ради
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У листопаді 2018 року Селянське (фермерське) господарство "Подалех" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Васищівської селищної ради (далі - відповідач) про визнання права власності.
1.2. Позов обґрунтовано неможливістю реєстрації в реєстрі нерухомого майна права на належне позивачу нерухоме майно та розпорядження ним через відсутність документів про прийняття нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законом порядку.
1.3. Відповідач проти позову не заперечував.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 (суддя - Буракова А.М.) позовні вимоги задоволені. Визнано за Селянським (фермерським) господарство "Подалех" право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю колишнього приймального пункту склопосуду, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний, № 1 /колишня вул. Орєшкова, 47, колишній провулок Радгоспний/, а саме: нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею - 272,30 кв.м. з навісом літ. "а", ґанком літ. "а1" (технічний паспорт від 28.11.2017, розроблений КП "Харківське районне БТІ"), яка складається з приміщення 1- площею 34,80 кв.м., приміщення 2 площею 227,10 кв.м., приміщення 3 площею 10,40 кв.м.
2.2. Оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що не брали участі у справі на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі № 922/3054/18 - закрито.
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах Васищевської селищної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 залишено без задоволення, а вказане рішення - без змін.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покладено на Прокуратуру Харківської області м. Харків.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 07.06.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Харківської області до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №922/3054/18.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2019 у справі №922/3054/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 922/3054/18 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишено без руху до 15.08.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено Заступнику прокурора Харківської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3.4. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/3054/18; провадження у справі № 922/3054/18 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
3.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора та поновлено провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/3054/18, вирішено розглянути касаційну скаргу у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 24.10.2019.
3.6. Ухвалою суду від 04.11.2019 провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/3054/18 зупинено до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.
3.7. Ухвалою суду від 22.07.2020 задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора про поновлення провадження у справі №922/3054/18, поновлено провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №922/3054/18, вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
3.8. Від Заступника Генерального прокурора 29.07.2020 отримано клопотання про поновлення провадження у справі, яке залишається судом без розгляду, враховуючи те, що провадження у справі поновлено ухвалою суду від 22.07.2020.
3.9. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі прокурор просить постанову апеляційної інстанції скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, судові витрати відшкодувати прокуратурі за рахунок позивача.
4.2. Ці вимоги мотивовано тим, що в порушення вимог ст. 86 ГПК України, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги доводи прокурора про наявність підстав для здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Оскільки органи ДАБІ, Васищевська селищна рада не вжили заходів щодо оскарження рішення суду першої інстанції, яке ущемляє інтереси держави, участь прокурора у даному судовому спорі, відповідно до ст. 53 ГПК України є обов`язковою.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Заступник прокурора Харківської області, який не брав участі у справі, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області та в інтересах Васищевської селищної ради с.Васищеве, Харківська область, в порядку ч.1 ст. 254 ГПК України, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 позовні вимоги задоволено.
6.2. Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційна інстанція свої висновки мотивувала тим, що рішення суду першої інстанції не порушує права та законні інтереси Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі місцевим судом не вирішувалися, отже наявності правового зв`язку між скаржниками та сторонами у справі судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому названі особи не є належним суб`єктом апеляційного оскарження у розумінні ст. 254 ГПК України у даній справі.
Відтак суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора поданою в інтересах ДАБІ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки в даному випадку відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
6.3. Разом з цим апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора в інтересах Васищівської селищної ради, оскільки визнав, що доводи апеляційної скарги прокурора в частині порушення прав та законних інтересів територіальної громади є безпідставними.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на час звернення прокурора з касаційною скаргою (далі ГПК):
"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."
Згідно зі ст.300 ГПК:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
7.2. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги:
"3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу."
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру":
"3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції."
7.3. Як слідує з тексту оскаржуваної постанови прокурор, звертаючись до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, зазначив, що рішенням Господарського суду Харківської області, яким визнано право власності за позивачем, порушується право Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області, що не брали участь у розгляді справи, у зв`язку з тим, що на підставі оскаржуваного судового рішення порушується визначений законодавством порядок будівництва об`єктів нерухомості, що потягло за собою не дослідження питання введення побудованих об`єктів нерухомості в експлуатацію.
Просив залучити до участі у справі зазначених осіб у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що однією з обставин, що підлягає дослідженню в межах даної справи є дотримання позивачем вимог чинного законодавства щодо будівництва нерухомого майна.
При цьому, саме до завдань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області входить реалізація державної політики з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно - будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. До завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України також відноситься, зокрема, проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічних умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно- технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань.
Підставою для своєї участі у справі на стадії апеляційного оскарження рішення суду зазначав нездійснення цими органами контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на спірному об`єкті самочинного будівництва.
Наведене законодавство покладає на ці органи обов`язок реалізації цих повноважень, що, на думку скаржника, є підставою для залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача.
7.4. В частині обґрунтування подання апеляційної скарги в інтересах Васищевської селищної ради, що є відповідачем у даній справі, прокурор посилався на порушення інтересів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки, на якій розташоване самочинно побудоване майно.
Вважав, що судом не перевірено належність землекористування позивача, що також виключає підстави для задоволення позову.
7.5. Разом з цим, апеляційний суд також зазначив, що від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив, в якому зазначено про підтримання вимог апеляційної скарги. У своїх поясненнях інспекція посилалась на те, що Позивач безпідставно набув право власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю без доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт, з якого б вбачалось хто саме є замовником та виконавцем будівництва, а також без доказів здійснення будівництва спірного об`єкта саме Позивачем та наявності належним чином оформленої документації на будівництво.
Окрім того, як вказувалось вище, відповідач - Васищівська селищна рада, проти позову не заперечувала.
7.6. Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд свої висновки мотивував тим, що предметом позову в ній є вимога Селянського (фермерського) господарства "Подалех" до Васищевської селищної ради про визнання права власності на нежитлові приміщення, тобто, судом розглядався спір про право.
Натомість, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України не є суб`єктом права власності у даному випадку, а прийняте у справі рішення не стосується їх матеріальних прав або права на судовий захист.
Питання, пов`язані з діяльністю наведених органів, місцевим судом у межах провадження у даній справі не вирішувалися, а реалізація цими особами повноважень у сфері контролю та нагляду за будівництвом не має залежати від особи власника спірного об`єкта.
Таким чином, прокурором при оскаржені рішення суду в даній справі не доведено порушення інтересів держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
При цьому, як свідчать матеріали справи, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України не були учасниками господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі в межах предмету спору в суді першої інстанції.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, ні його мотивувальна частина, ні його резолютивна частина не містять жодних висновків щодо прав, інтересів чи обов`язків наведених органів, не містить висновків про зобов`язання їх вчинити будь-які юридично значимі дії або утриматися від їх вчинення щодо жодної із сторін судового спору, які є юридичними особами; матеріали справи не містять інших документів, які б свідчили про порушення особистих прав цих органів; учасниками спірних правовідносин Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України також не є.