ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/10890/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Заступника Генерального прокурора
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Нечай О. В.
від 15.08.2019 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Агрикова О. В., Козир Т. П., Мальченко А. О.
від 06.05.2020
за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 1 506 487 342,30 грн,
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.07.2020 № 29.3-02/1174 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10890/19 у зв`язку з відпусткою судді Кролевець О.А.
Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.07.2020 для розгляду справи № 910/10890/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Студенець В.І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Заступник Генерального прокурора, виступаючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 1 506 487 342,30 грн пені за несвоєчасно сплачені дивіденди.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 року у справі №910/10890/19 позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 1 506 487 342, 30 грн повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: Кабінет Міністрів України не був позбавлений можливості звернутися до суду із вказаним позовом самостійно; Заступником Генерального прокурора України не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження неналежності здійснення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі №910/10890/19 залишено без змін.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором в даній справі не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо було б встановити обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання своїх функцій Кабінетом Міністрів України, а тому останній не був позбавлений можливості звернутися до суду з вказаним позовом самостійно;
- сама по собі обставина не звернення Кабінетом Міністрів України з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави;
- доводи апеляційної скарги належним чином не спростовують висновку суду першої інстанції про те, що надані прокурором докази не свідчать про з`ясування останнім фактичного стану правовідносин сторін до звернення з цим позовом до суду, що свідчило би про неналежне виконання Кабінетом Міністрів України своїх функцій щодо захисту інтересів держави, або неможливість здійснення останнім такого захисту;
- обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Заступник Генерального прокурора просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 у даній справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що:
- місцевим та апеляційним господарськими судами неправильно застосовано норми матеріального права (стаття 131-1 Конституції України, стаття 23 Закону України "Про прокуратуру") та порушено норми процесуального права (статті 53, 162, 174, 236 Господарського процесуального кодексу України);
- судами попередніх інстанцій застосовано статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 16.08.2018 у справі № 910/21265/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 05.04.2018 у справі № 927/544/17.
5. Узагальнені доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" просить залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020, а касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора - без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що:
- в касаційній скарзі не наведено доводів щодо порушення норм процесуального права, передбачених статтею 310 Господарського процесуального кодексу України;
- скаржник посилаючись на не врахування судами висновків, викладених у зазначених в касаційній скарзі постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, не зазначив у чому саме полягає таке не врахування;
- в касаційній скарзі скаржник змінив правове обґрунтування підстав поданого позову щодо представництва інтересів держави.
6. Розгляд клопотань
Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" у відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням відповідача про дату, час і місце касаційного розгляду.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany, заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino" проти Португалії" (Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Предметом даного касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 15.08.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020. Зазначеною ухвалою позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 1 506 487 342, 30 грн. повернуто заявнику.
Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Відповідно до приписів частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 6 статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Оскільки таких обставин для розгляду касаційної скарги Заступника Генерального прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 у справі № 910/10890/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховним Судом встановлено не було, то відсутні підстави для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 Господарського процесуального кодексу України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.