Ухвала
31 липня 2020 року
м. Київ
справа № 502/1177/19
провадження № 61-10736ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу державного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом Державного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2020 року до Верховного Суду подано вищезазначену касаційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, що передбачена (передбачені)
статтею 389 цього Кодексу.
У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.