Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 629/740/19
провадження № 61-3443св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, прокуратура Харківської області, Чугуївська місцева прокуратура Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Піддубного Р. М., від 03 лютого 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області, у складі судді Ткаченко О. А., від 30 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 229 515, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, 08 грудня 2019 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Оскарженою ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: надання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Копію зазначеної ухвали від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав 24 грудня 2019 року, проте недоліки скарги не усунув, а тому апеляційна скарга визнана такою, що підлягає поверненню на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Як підставу для скасування оскарженого судового рішення заявник зазначає те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, при цьому застосування норм процесуального права суперечить висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.
Заявник стверджує, що якщо у суді запроваджено підсистему "Електронний суд", то суд повинен розглядати відповідні заяви та скарги. Сам факт прийняття апеляційної скарги, сформованої в системі "Електронний суд", є доказом отримання судом апеляційної інстанції необхідної кількості копій поданої апеляційної скарги для учасників справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу прокуратура Харківської області посилається на те, що позивачем отримано ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року, проте недоліки апеляційної скарги не усунуто, а тому апеляційним судом обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу у зв`язку із невиконанням заявником вимог ухвали апеляційного суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 229 515, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, 08 грудня 2019 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року залишено без руху, оскільки заявником не надано копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, не зазначено додатки, надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також роз`яснено, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Згідно розписки про вручення поштового відправлення копію ухвали апеляційного суду від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав 24 грудня 2019 року, проте вказані недоліки не усунув.
Оскарженою ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року визнано неподаною і повернуто заявнику на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційного суду не відповідає.
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (частина третя статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.