Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа №202/3914/17
провадження №61-19477св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом виселення, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку; за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи: Орган
опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради,
приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу
Кокосадзе Л. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року у складі судді Зосименко С. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
учасники справи:
позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі - позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, з позовом, у якому просив усунути перешкоди у здійснення права власності шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також будь-кого іншого з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування вказаною квартирою шляхом зняття її з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири, укладеного 30 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказаний договір купівлі-продажу ОСОБА_2 було укладено з письмової згоди його дружини
ОСОБА_3
3. Позивач указував, що після укладення договору купівлі-продажу квартири, за усною домовленістю, позивач дозволив відповідачам мешкати у квартирі до придбання іншого житла - до весни 2017 року, за умови терміново знятися з реєстраційного обліку. 04 листопада 2016 року ОСОБА_3 надала позивачу довіреність на представлення її інтересів щодо зняття з реєстраційного обліку. У подальшому вона цю довіреність скасувала.
4. З квітня 2017 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідачів з питання їх виселення з квартири, але вони відмовляються у добровільному порядку звільнити житлове приміщення, не допускають у квартиру позивача, комунальні платежі не сплачують.
5. Зазначав, що проживання відповідачів у належній йому квартирі створює для нього перешкоди у користуванні власністю, оскільки вони не є членами його родини, а спірна квартира набувалася ним для особистого проживання.
6. У вересні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до ОСОБА_1 та ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В., з зустрічним позовом, у якому просили визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що 30 вересня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Кокосадзе Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 1960 та зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 сплачену останнім суму за покупку спірної квартири відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу.
7. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з лютого по серпень 2016 року ОСОБА_2 працював у ОСОБА_4 водієм автомобіля таксі. За час своєї роботи у ОСОБА_4 ОСОБА_2 заборгував останньому певну суму коштів. Крім того, на початку літа 2016 року ОСОБА_2 пошкодив у дорожньо-транспортній пригоді автомобіль ОСОБА_4 . Коштів на відновлення пошкодженого автомобіля та повернення боргу ОСОБА_4 ОСОБА_2 не має.
8. Зазначали, що ОСОБА_4 шляхом погроз примусив ОСОБА_2 скласти нотаріально посвідчену довіреність для того, щоб ОСОБА_4, у разі неповернення коштів у строк до 31 серпня 2016 року, міг передати квартиру ОСОБА_2 під заставу. До 31 серпня 2016 року ОСОБА_2 кошти не повернув, тому ОСОБА_4, продовжуючи здійснювати моральний тиск на ОСОБА_2, наказав йому привести 26 вересня 2016 року дружину для надання нотаріальної згоди на передачу майна в заставу. ОСОБА_3 погодилася надати згоду своєму чоловікові ОСОБА_2, щоб той особисто міг бути присутнім при отриманні грошей.
9. 30 вересня 2016 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про те, що спірна квартира передана в заставу ОСОБА_5, а останній передав позичені до 30 жовтня 2016 року гроші через ОСОБА_4
10. Зазначали, що ОСОБА_4 ввів їх в оману, обманним шляхом отримав від нього довіреність на право продажу квартири, а від неї - заяву про згоду на розпорядження майном. ОСОБА_3 зареєстрована у спірній квартирі з 05 січня 2012 року. Також в спірній квартирі з моменту народження мешкає малолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перед складанням договору купівлі-продажу квартири обов`язково потрібно було отримати дозвіл органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради.
11. Вважають, що договір купівлі-продажу спірної квартири від 30 вересня 2016 року на підставі порушення прав дитини на користування житлом може бути визнаний судом недійсним.
12. Посилаючись на відсутність наміру відчужувати своє єдине житло, а із застосуванням погроз були введені в оману ОСОБА_4, який таким шляхом отримав довіреність на розпорядження квартирою та дозвіл дружини на продаж спірного майна, позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 08 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири
АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі
АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
14. Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без задоволення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Мотивуючи рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог. Відповідачі продовжують проживати у спірній квартирі, змінили замки та не дають можливості новому власнику - позивачу, потрапити до квартири. Відповідачі своїм проживанням у квартирі чинять перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спірною квартирою, через що він звертався до правоохоронних органів.
16. Відмовляючи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені ними вимоги є безпідставними. Позивачі не надали доказів того, що обставини, щодо яких вони помилялися, існували саме на момент складання договору купівлі-продажу та насправді мали місце. Позивачі, як сторона, яка діяла під впливом обману, не довели наявність умислу з боку ОСОБА_1 чи ОСОБА_4 і сам факт обману. ОСОБА_2 не надано суду жодного доказу на підтвердження його перебування у трудових правовідносинах з ОСОБА_4 та психологічного тиску, погроз чи залякувань з боку
ОСОБА_4 через можливість втрати ОСОБА_7 роботи. Суд не взяв до уваги твердження ОСОБА_2 про наявність погроз та залякувань з боку ОСОБА_4 , оскільки він надав на ім`я ОСОБА_4 довіреність на продаж належної йому квартири влітку 2016 року і до моменту укладання спірного договору купівлі-продажу мав реальну можливість скасувати цю довіреність, звернутися до правоохоронних органів з приводу погроз чи залякувань з боку ОСОБА_4, однак ОСОБА_2 таких дій не вчинив.
17. Спростовуючи доводи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про порушення житлових прав їх малолітньої дитини, місцевий суд указав, що на момент укладання спірного договору купівлі-продажу квартири малолітня дитина подружжя Корольових зареєстрована у квартирі не була. Реєстрація місця проживання дитини у спірній квартирі була здійснена після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом. Крім того, позивачі за зустрічним позовом, як батьки малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи по відношенню до неї обов`язки та будучи офіційними представниками дитини, мали піклуватися про житлові та інші майнові права дитини при укладанні всіх правочинів, в тому числі довіреності, договорів позики та договору купівлі-продажу квартири. Батьки дитини фактично за спільною згодою вирішили питання про зміну місця проживання їх сім`ї разом із малолітньою дитиною.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
18. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року залишено без змін.
19. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є достатньо обґрунтованим та таким, що ґрунтується на нормах закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
22. Заявники вказують, що повний текст рішення суду першої інстанції складено суддею, яка на момент складання повного рішення вже не мала повноважень. На стороні позивача ОСОБА_1 приймав участь адвокат, який також не мав повноважень на представництво.
23. Аргументом касаційної скарги також указано те, що судами не враховано відсутність іншого житла у родини ОСОБА_6 з їх малолітньою дитиною, а також обізнаність продавця ОСОБА_4 та покупця ОСОБА_1 про наявність проживання малолітньої дитини в спірній квартирі, свідчить про недотримання ними норми законодавства про обов`язкове отримання дозволу органу опіки та піклування (органу у справах дітей) на здійснення продажу квартири, право користування якої має малолітня дитина. Неотримання такого дозволу призвело до того, що квартира, право користування якою має малолітня дитина ОСОБА_9, була відчужена у спосіб, що не передбачений законом.
Доводи інших учасників справи
24. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечив проти доводів, посилаючись на те, що судові рішення, ухвалені у даній справі, є законними і обґрунтованими, такими, що повністю відповідають вимогам статей 4, 12-13, 76-81, 263 ЦПК України, ухвалені з ретельним дослідженням та оцінкою всіх доказів та пояснень, наданих сторонами та свідками, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга є безпідставною, зводиться до переоцінки доказів і не підлягає задоволенню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду
від 24 вересня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
26. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
28. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
29. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
31. Частиною першою статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
32. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. На підставі свідоцтва від 13 лютого 2012 року ОСОБА_2 належала на праві власності квартира
АДРЕСА_1 . Спірна квартира складається з 2-х житлових кімнат загальною площею 48,2 кв. м.
34. З 05 січня 2012 року у наведеній вище квартирі зареєстрована
ОСОБА_3
35. 30 червня 2016 року ОСОБА_2 надав довіреність на ім`я
ОСОБА_4 , якою уповноважив останнього бути його представником з питання продажу будь-якій особі за ціну і на умовах йому відомих та на його розсуд належної йому квартири
АДРЕСА_2 . 29 вересня 2016 року ОСОБА_3 надала нотаріально посвідчену заяву про згоду на розпорядження квартирою АДРЕСА_1 та на укладання та підписання будь-яких дозволених законодавством правочинів цивільно-правового характеру, в тому числі укладати договори купівлі-продажу, міни, дарування та інші її чоловіком ОСОБА_2 на строк та на умовах за його власним розсудом.
37. 30 вересня 2016 року між ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Несеном В. А. 30 червня 2016 року, від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 . Умовами договору купівлі-продажу квартири передбачено, що внаслідок його укладання не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних.
38. На момент укладання договору купівлі-продажу в спірній квартирі була зареєстрована лише ОСОБА_3
39. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею
48,2 кв. м, житловою площею 27,3 кв. м.
40. За даними довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
41. 04 листопада 2016 року ОСОБА_3 надала на ім`я ОСОБА_1 нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила останнього бути її представником з питань, пов`язаних зі зняттям її з реєстрації за місцем проживання за адресою:
АДРЕСА_3 . 05 листопада 2016 року ОСОБА_3 подала приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Несену В. А. заяву про скасування довіреності, виданої нею 04 листопада 2016 року, де її представником був зазначений ОСОБА_1
43. 12 червня 2017 року ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Несена В. А. заяву про скасування довіреності, виданої ним 30 червня 2016 року, де його представником був зазначений ОСОБА_4
44. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжують проживати у спірній квартирі, змінили замки та не дають можливості ОСОБА_1 потрапити до неї, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів.
45. Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року задоволено скаргу
ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав