Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 725/3475/17
провадження № 61-42429св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_3, на постанову Апеляційного суду Чернівецької області
від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К.,
Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договору
купівлі-продажу квартири недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до ордера на житлове приміщення № 0161 від 16 квітня 1991 року йому на праві приватної власності належить однокімнатна квартира житловою площею 11,7 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
У зв`язку з його еміграцією до Ізраїлю і тим, що йому 91 рік, він не мав можливості приїжджати в Україну і доглядати за цією квартирою. Вона прийшла в непридатний для проживання стан, а тому у березні 2016 року він прийняв рішення здати цю квартиру в оренду громадянину ОСОБА_2 із зобов`язанням його здійснити в квартирі ремонт.
У грудні 2016 року орендар повідомив його, що до квартири прийшли незнайомі люди та повідомили про те, що вони купили вказану квартиру та бажають в ній проживати, а також те, що він 26 листопада 2016 року продав квартиру ОСОБА_4, який через 6 днів перепродав квартиру
ОСОБА_5 , який в свою чергу в цей день зробив зворотню довіреність на ОСОБА_4 на право продажу від його імені цієї квартири.
Посилався на те, що наміру продавати квартиру він не мав, оскільки у нього є рідний син, який є його спадкоємцем. Будь-яких договорів купівлі-продажу квартири він не підписував, довіреностей на відчуження спірної квартири також не надавав.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири, загальною площею 28,1 кв. м, житловою площею, 11,7 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , від 26 листопада 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н. В., що зареєстрований в реєстрі за № 5737.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 18 квітня
2018 року у складі судді Войтуна О. Б. позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири загальною площею
28,1 кв. м, житловою площею 11,7 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , від 26 листопада
2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н. В., зареєстрований у реєстрі за № 5737.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач заперечував факт волевиявлення на продаж квартири, а також ту обставину, що він взагалі надавав доручення ОСОБА_6 для представництва його інтересів. На підтвердження цього факту зазначав, що до нотаріуса який зазначений у довіреності не звертався, оскільки такого нотаріуса у Ізраїлі із зазначеною адресою робочого місця не існує. Крім того, у дорученні і доданих до нього копії паспорта та спірному договорі купівлі-продажу міститься неправдива інформація і щодо паспортних даних та номера особистого посвідчення особи, які у них зазначені, також не відповідає дійсності і адреса проживання, позивача оскільки він з 10 травня 2007 року, тобто на момент укладення спірних правочинів і на час звернення з цим позовом проживав за адресою АДРЕСА_2, а в дорученні та спірному договорі купівлі - продажу зазначено адресу позивача АДРЕСА_3 .
У нотаріальній справі посвідчення договору купівлі-продажу номер паспорта зазначено № 8615368, а фактично номер паспорта позивача 996307. Також не відповідає дійсності номер особистого посвідчення особи - "3 23239541", а у документах на відчуження квартири зазначено "3-1752261-3". Крім цього, до матеріалів справи додано також копію паспорта позивача із завіреним перекладом і фото самого позивача з паспорта, а у матеріалах посвідчення відчуження спірної квартири згідно доданого паспорта не відповідають дійсності не тільки паспорті дані і номер особистого посвідчення, а й саме фото позивача, вклеєне у паспорті, не є фотом ОСОБА_7 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними доказами, що спірний договір купівлі-продажу квартири
від 26 листопада 2016 року, посвідчений ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за № 5737 був укладений всупереч волі позивача та з порушенням вимог частини третьої статті 203 та частини другої
статті 207 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 960 грн.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження доводів позивача щодо не надання ним довіреності на ім`я ОСОБА_6 . Зокрема, в процесі розгляду справи на підтвердження цих обставин стороною позивача не заявлялося клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет спростування дійсності підписів, якими вона засвідчена. Також позивачем не надано доказів звернення до компетентних органів з приводу фальсифікації його документів, які підтверджують особу та підроблення його підпису. Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, що заборонено в силу
частини шостої 81 ЦПК України.
Оскільки недійсність довіреності, на підставі якої була відчужена спірна квартира, в передбаченому законом порядку не встановлена, така позовна вимога не заявлялася, колегія суддів вважала, що позивачем не доведено вибуття спірного майна не з його волі, а внаслідок незаконних дій ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції були застосовані норми статей 204, 237, 244 та 245 ЦК України щодо чинності дії довіреності, яка не була предметом розгляду справи про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідного спору. У сторін у справі відсутній спір щодо визнання доручення нікчемним, оскільки воно є таким в силу закону і не оспорювалось сторонами.
Позивач не укладав будь-яких договорів купівлі-продажу квартири та не підписував доручення на відчуження своєї квартири без реєстраційного номеру, не отримував коштів від продажу і нотаріус, який зазначений у дорученні, його не складав, а використані при укладенні спірного договору паспорт та інші дані не позивача, то це підтверджує відсутність волевиявлення щодо відчуження квартири, яка є предметом спірного договору купівлі-продажу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_4, поданий представником - ОСОБА_9, на касаційну скаргу
ОСОБА_1 , у якому він просив залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі ордера на житлове приміщення № 0161 від 16 квітня 1991 року ОСОБА_1 належала однокімнатна квартира, загальною площею 28,1 кв. м, житловою площею, 11,7 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
01 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди вказаної квартири (а. с. 25).