Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 607/6193/16-ц
провадження № 61-39995св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя - доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - обслуговуючий кооператив "Житлобуд-Люкс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Міщія О. Я., Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,
від 31 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до обслуговуючого кооперативу "Житлобуд-Люкс" (далі - ОК "Житлобуд-Люкс") про визнання права власності на квартиру.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 21 липня 2009 року вона уклала договір про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва з приватним підприємством "Приватбуд-А" (далі - ПП "Приватбуд-А"), згідно умов якого виконавець узяв на себе зобов`язання за рахунок її коштів провести будівництво двокімнатної квартири, площею 60,91 кв.м по
АДРЕСА_1 .
Вказувала, що кошти за будівництво квартири вона внесла повністю, виконавши умови договору від 21 липня 2009 року.
На підставі договору про передачу майна від 15 грудня 2012 року та акту приймання-передачі, майнові права щодо незакінченого будівництва будинку по АДРЕСА_1, яке складається, зокрема, зі спірної квартири, перейшли від ПП "Приватбуд - А" до ОК "Житлобуд - Люкс".
Надалі відповідач продовжував будівництво, яке завершив у 2014 році, здавши будинок по АДРЕСА_1 в експлуатацію.
ОК "Житлобуд - Люкс" не визнає її право на отримання житла у власність та відчужив спірну квартиру ОСОБА_2, однак договір про фінансування будівництва житла, на підставі якого ОСОБА_2 стала власником спірної квартири визнано судом недійсним.
Оскільки ОК "Житлобуд - Люкс" відмовився здійснювати розрахунок доплати за квартиру вона самостійно сплатила відповідачу 6 619,94 грн у рахунок доплати вартості спірної квартири в будинку по
АДРЕСА_1 , але і після вказаних дій відповідач не визнає її право на житло.
Вважала, що відповідач порушив її майнові права, тому вони підлягають судовому захисту.
З урахуванням викладеного, позивач просила суд визнати за нею право власності на квартиру
АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 05 лютого 2018 року, ухваленому в складі судді Сливки Л. М., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконала зобов`язання за договором про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва у повному обсязі та дійшов висновку про правомірне набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня
2018 року апеляційні скарги ОК "Житлобуд - Люкс" та ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 05 лютого 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1, уклавши договір про дольову участь у будівництві житла із ПП "Приватбуд - А" та оплативши передбачені цим договором кошти, лише вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних для отримання права вимоги щодо переходу права власності на об`єкт будівництва. Однак, право власності у ОСОБА_1 на спірну квартиру не виникло.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
07 липня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Варода П. Б. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня 2018 року, залишивши в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції.
Вважає, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не надав оцінку тому, що державний реєстратор відмовив їй у реєстрації права власності на спірну квартиру, а відповідач не визнає її право на квартиру, тому між сторонами існує спір про право не заважаючи на ту обставину, що вона в повній мірі сплатила повну вартість спірної квартири, що встановлено рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 27 серпня 2015 року у справі № 607/9742/14-ц, яке набрало законної сили.
За вказаним рішенням вона набула право переходу права власності, за умови врегулювання майнових відносин з відповідачем, а саме: відшкодування останньому додаткових грошових коштів, які були витрачені ним на добудову, в частині її квартири.
Вказує, що повністю виконала своє грошове зобов`язання за договором дольової участі у фінансуванні будівництва спірної квартири, звернулася з письмовою вимогою до відповідача надати довідку для оформлення права власності, отримала від органу реєстрації відмову у реєстрації права власності на спірну квартиру, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних та достатніх для набуття права власності на об`єкт будівництва, однак відповідач, як забудовник, не вчинив жодних дій, спрямованих на оформлення права власності на спірну квартиру у позасудовому порядку, що є підтвердженням невизнання права особи на майно в контексті статті 392 ЦК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні її позову з підстав неможливості захисту її права у визначений нею спосіб - визнання права власності, не вказав у який інший дієвий спосіб вона може захистити своє право вимоги переходу права власності на спірну квартиру, тим самим не надавши юридичну оцінку спірним правовідносинам та допустивши юридичну невизначеність.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
В поданому у вересні 2018 року відзиві представник ОК "Житлобуд-Люкс" Мокрій П. І., посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, просив касаційну скаргу відхилити, а постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня 2018 року залишити без змін.
Звертає увагу, що суд першої інстанції помилково визнав за позивачем право власності на майно кооперативу за відсутності в матеріалах справи доказів повного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань перед
ПП "Приватбуд-А" та доказів переходу від ПП "Приватбуд-А" до
ОК "Житлобуд-Люкс" не лише прав, а й обов`язків забудовника.
Наголошує на тому, що задоволення даного позову за умови відсутності правовідносин між сторонами, та визнання права на корпоративне майно за особою, яка не є членом кооперативу, не відповідає принципу правової визначеності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 21 липня 2009 року між ПП "Приватбуд - А" (виконавцем) та ОСОБА_1 (дольовиком) укладено договір № 38 про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, відповідно до умов якого виконавець приймає у дольову участь, а дольовик фінансує будівництво двокімнатної квартири проектною загальною площею 60,91 кв. м у житловому будинку по АДРЕСА_1 (далі - договір від 21 липня
2009 року).
Згідно пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 договору від 21 липня 2009 року вартість
1 кв. м загальної площі на момент укладення договору погоджена з дольовиком і становить 800 доларів США. Оплата проводиться у гривні за курсом НБУ на день внесення оплати. При збільшенні вартості будматеріалів, енергоносіїв, послуг та іншого, вартість 1 кв.м житла підлягає коригуванню в процесі будівництва.
Відповідно до пункту 4.2 договору від 21 липня 2009 року виконавець забезпечує оформлення документації при підготовці проекту рішення на визнання права власності за дольовиком на проінвестовану загальну площу житла.
25 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство "Тернопільський радіозавод "Оріон" (правоволоділець) та ОК "Житлобуд-Люкс" (правонабувач) уклали договір про передачу майнових прав на будівництво житлового будинку. Відповідно до пункту 1 цього правочину правоволоділець зобов`язався передати, а правонабувач прийняти майнові права замовника будівництва 45-квартирного житлового будинку по
АДРЕСА_1 , для завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
15 грудня 2012 року між ПП "Приватбуд-А" та ОК "Житлобуд-Люкс" укладено договір про передачу майна, відповідно до пункту 2.1. якого ПП "Приватбуд-А" зобов`язується передати, а ОК "Житлобуд-Люкс" прийняти:
- об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, який знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1, кадастровий номер 6110100000040020022;
- будівельний майданчик (фронт робіт), який знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1, кадастровий номер 6110100000040020022;
- будівельні матеріали, затрачені на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку, який знаходиться за будівельною адресою:
АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці по
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000040020022;
- оригінал проектної документації на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Передача-приймання майна, визначеного в пункті 2.1 даного договору, оформляється актом прийому-передачі майна та підписанням довідки про розмір витрат на виконані будівельні роботи, матеріали та послуги, що виникли в процесі виробництва.
Відповідно до акту приймання-передачі від 15 грудня 2012 року (до договору про передачу майна від 15 грудня 2012 року), ПП "Приватбуд-А" передало
ОК "Житлобуд-Люкс" майно у повному обсязі, відповідно до умов зазначеного договору.
На підставі договору оренди землі від 10 квітня 2013 року, укладеного між Тернопільською міською радою та ОК "Житлобуд - Люкс", орендодавець за рішенням Тернопільської міської ради від 22 березня 2013 року надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку по
АДРЕСА_1 .
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 13 березня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, 45-ти квартирний житловий будинок з творчими майстернями за адресою: АДРЕСА_1, вважається закінченим об`єктом будівництва, готовим до експлуатації.
На підставі договору № 46 про дольову участь у фінансуванні житлового будинку від 30 грудня 2013 року, ОК "Житлобуд-Люкс" відчужив квартиру
АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 27 серпня 2015 року. визнано недійсним договір № 46 про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва, укладений 30 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та
ОК "Житлобуд-Люкс"; визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, видане на ім`я ОСОБА_2 ; відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спірну квартиру. Разом із тим встановлено, що ОСОБА_1 набула право переходу майнових прав на спірну квартиру, за умови врегулювання майнових відносин з ОК "Житлобуд-Люкс".
22 вересня 2015 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до ОК "Житлобуд-Люкс" із заявою про видачу рахунку для доплати за квартиру та документів, необхідних для оформлення права власності на квартиру. Однак відповіді не отримала.
30 травня 2016 року позивачка, самостійно визначивши суму доплати, сплатила ОК "Житлобуд-Люкс" 6 619, 94 грн за завершення будівництва квартири АДРЕСА_2 .
Судами встановлено, що будівництво спірної квартири проводилось як
ПП "Приватбуд-А" згідно договору від 21 липня 2009 року, так і
ОК "Житлобуд-Люкс" за кошти дольовиків, про що також зазначено у рішенні Апеляційного суду Тернопільської області від 27 серпня 2015 року у справі
№ 607/9742/14-ц.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.