Постанова
Іменем України
28 липня 2020 року
м. Київ
справа № 760/26633/17
провадження № 61-1950 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Демченко Юрій Васильович, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва у складі судді Оксюти Т. Г. від 24 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М., від 09 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2 поширив в мережі Інтернет відносно нього інформацію, яка є неправдивою, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_5".
Зазначає, що вищевказана поширена відповідачем інформація порочить честь, гідність та його ділову репутацію, у зв`язку із чим просив визнати цю інформацію недостовірною та зобов`язати ОСОБА_2 її спростувати шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення на веб-сайті "http://news24ua.com" в мережі Інтернет протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 1 000 000,00 грн моральної шкоди, завданої приниженням честі, гідності та ділової репутації, оскільки до поширення вказаної інформації він мав бездоганну репутацію і користувався великим авторитетом в українському суспільстві.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що висловлювання відповідача є його особистою думкою та сформованим переконанням, не містять будь-яких фактичних неправдивих даних, враховуючи контекст і характер застосованих мовних засобів та стилістичних прийомів, отже, не підлягає спростуванню. Поширений відповідачем допис хоч і не є приємним та, відповідно, жодним чином не посягає на честь, гідність та ділову репутацію позивача. Позивач, будучи публічним діячем, повинен бути готовим до такого рівня критичної уваги до своєї особи, оскільки межа допустимої критики щодо політичної особи є значно ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що поширена відповідачем інформація є оціночним судженням, оскільки відповідач висловив фактичні твердження. Вважає, що поширена відповідачем стосовно нього інформація є констатацією недостовірних фактів, а саме висловлювання "якщо сніг на вулиці насипає не він, то і не він має його прибирати" є виключно домислами відповідача, відвертою нісенітницею та наклепом, яке грубо порушує його особисті немайнові права, а тому суди необґрунтовано відмовили у задоволенні позову.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень першої та апеляційної інстанцій. Висловлювання, про спростування яких заявлений позов, є сатиричним усталеним загальновідомим висловом для характеристики посадової особи, яка не переймається проблемами снігозбирання. Цей вислів є журналістською критикою, тому його вживання не може бути підставою для захисту немайнових прав ОСОБА_1 .
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
21 лютого 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_3 року на інтернет-ресурсі "News24UA" (ІНФОРМАЦІЯ_6) була розміщена стаття під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_7", автором якої є відповідач ОСОБА_5 .
У цій статті відносно ОСОБА_1 була поширена інформація такого змісту (мовою оригіналу): " ІНФОРМАЦІЯ_8".
ОСОБА_1 в Україні є публічною особою - був депутатом Київської міської ради 2008-2009 р.р., народним депутатом України, членом фракції "Блок Леоніда Чернівецького", перебував на посаді мера Києва 2006-2012 р.р., й відігравав певну роль у суспільстві.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28).
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно з частиною другою та третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Суспільство має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо наданої інформації, у тому числі щодо діяльності політиків, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування, а отже важливо щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо ЗМІ або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого боку була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб. З огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб, інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки таких осіб, є більш ширшими ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.
Публічна особа, державний службовець повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, до прискіпливої уваги суспільства та підвищеної зацікавленості до його діяльності та/або особистого життя тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.