Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 204/380/18
провадження № 61-4501св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Промгазкомплект",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2018 року у складі головуючого судді Токар Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі суддів: Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Промгазкомплект" (далі - ПП "Промгазкомплект") про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до договорів позики від 10 серпня 2016 року та від 20 жовтня 2017 року вона надала ПП "Промгазкомплект" грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн та 300 000,00 грн строком до 31 грудня 2016 року та до 14 листопада 2017 року відповідно. Виконання зобов`язань відповідача за обома договорами позики були забезпечені іпотечним договором від 10 серпня 2016 року, предметом якого є частина будівлі літ. АЕ-2, загальною площею 2 898, 80 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1 .
Посилаючись на невиконання ПП "Промгазкомплект" зобов`язань за договорами позики унаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 1 317 149,31 грн, з яких 1 300 000,00 грн сума основного боргу, 11 700 грн сума інфляційних втрат та 5 449,31 грн - 3% річних, ОСОБА_1 просила у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за нею права власності на частину будівлі літ. АЕ-2, загальною площею 2 898, 80 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на нього не відповідає вимогам закону, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів та позицій інших учасників справи
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, не врахували практику Верховного Суду України, відповідно до якої позивач може використати як спосіб захисту порушеного права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності передбачено іпотечним договором, укладеним між сторонами. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог статей 14, 589 ЦК України та статті 33 Закону України "Про іпотеку", згідно якої звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, помилково відмовили у задоволенні позовних вимог та ухвалили необґрунтовані рішення, які підлягають скасуванню.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, які встановлені судами
Встановлено, що між ОСОБА_1 та ПП "Промгазкомплект" 10 серпня 2016 року та 20 жовтня 2017 року були укладені договори позики, за умовами яких позивач передала відповідачу грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн строком до 31 грудня 2016 року та 300 000,00 грн строком до 14 листопада 2017 року, відповідно.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за договорами позики, між сторонами 10 серпня 2016 року був укладений договір іпотеки, предметом якого є частина будівлі літ. АЕ-2, загальною площею 2 898,80 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 .
Пунктом 4.1.4 цього договору передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим або за договором позики, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу.
Згідно пункту 5.2. іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса для отримання якого іпотекодержатель подає нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості відповідного позичальника за відповідним основним зобов`язанням.
Відповідно до пункту 5.3, задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання відповідного основного зобов`язання, у порядку встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку"
У зв`язку з невиконанням ПП "Промгазкомплект" зобов`язань щодо повернення суми позики, ОСОБА_1 15 листопада 2017 року направила відповідачу вимогу про повернення суми заборгованості за договором позики, яка залишена останнім без виконання.
Станом на 04 січня 2018 року заборгованість ПП "Промгазкомплект" за договорами позики складає 1 317 149,31 грн, з яких 1 300 000,00 грн сума основного боргу, 11 700,00 грн сума інфляційних втрат та 5 449,31 грн - 3% річних.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Згідно зі статтею 6 та частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.