1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


29 липня 2020 року

м. Київ


справа № 528/959/17

провадження № 61-3651св19


Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,


учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідачі (позивачі за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року у складі судді Татіщевої Я. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Прядкіної О. В., Хіль Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та по праву власності.


На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 29 липня 1990 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який з часу реєстрації шлюбу постійно хворів й стан його здоров`я тільки погіршувався, виникало ряд інших захворювань та ускладнень, що змушувало перебувати його декілька разів на рік на стаціонарному лікуванні. У зв`язку із значним погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 у 1993 році була встановлена перша група інвалідності. Догляд та піклування за чоловіком вона здійснювала самостійно, дочки ОСОБА_4 від першого шлюбу, відповідачі у справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодного разу не запропонували своєї допомоги батькові, фактично ухилялися і самоусунулися від його догляду, лікування та утримання, взагалі не цікавилися його життям та здоров`ям.


ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Звернувшись до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, отримала усне роз`яснення нотаріуса про те, що питання незгоди з поділом спадщини між всіма спадкоємцями, зокрема доньками спадкодавця від першого шлюбу, має вирішуватися в судовому порядку.


З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з жилого будинку та земельних ділянок, й набуте у шлюбі із спадкодавцем, в порядку спадкування за законом та по праву власності.


У грудні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.


Позовні вимоги мотивували тим, що вони є спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_4, у встановлений законом строк подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька й відповідно мають право на частку у спадковому майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 .





Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями, загальною площею 92,1 кв. м, жилою площею 59,9 кв. м, АДРЕСА_1, яка складається з житлового будинку`А-1", погребу під "Б", прибудови до літньої кухні "б", сараю-літньої кухні "Б", прибудови до сараю "б1", прибудови до літньої кухні "б2", убиральні "В", навісу "г", сараю "Г", сажу "Д", сінника "Е", сараю "К", огорожі "1", воріт №2, колодязя №3, ями вигрібної №4, водогону №5, огорожі №6; Ѕ частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0162); Ѕ частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0163).


Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на: 1/6 частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями, загальною площею 92,1 кв. м, житловою площею 59,9 кв.м., АДРЕСА_1, яка складається з житлового будинку "А-1", погребу під "Б", прибудови до літньої кухні "б", сараю-літньої кухні "Б", прибудови до сараю "б1", прибудови до літньої кухні "б2", убиральні "В", навісу "г",сараю "Г", сажу "Д", сінника "Е", сараю "К", огорожі № 1, воріт "2", колодязя №3, ями вигрібної № 4, водогону №5, огорожі №6; 1/6 частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0162); 1/6 частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0163); 1/3 частину земельної ділянки площею 3,83 га, що знаходиться на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 532573 від 25 липня 2001 року.


У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено.


Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задоволено повністю.


Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право власності на: 1/3 частину земельної ділянки площею 3,83 га, що знаходиться на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 532573 від 25 липня 2001 року; 1/6 частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями, загальною площею 92,1 кв. м, житловою площею 59,9 кв. м, АДРЕСА_1, яка складається з житлового будинку "А-1", погребу під "Б", прибудови до літньої кухні "б", сараю-літньої кухні "Б", прибудови до сараю "б1", прибудови до літньої кухні "б2", убиральні "В", навісу "г", сараю "Г", сажу "Д", сінника "Е", сараю "К", огорожі №1, воріт "2", колодязя №3, ями вигрібної № 4, водогону №5, огорожі №6; 1/6 частину земельної ділянки частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0162); 1/6 частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0163).


Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на: 1/3 частину земельної ділянки площею 3,83 га, що знаходиться на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 532573 від 25 липня 2001 року; 1/6 частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями, загальною площею 92,1 кв. м, жилою площею 59,9 кв. м, АДРЕСА_1, яка складається з житлового будинку "А-1", погребу під "Б", прибудови до літньої кухні "б", сараю-літньої кухні "Б", прибудови до сараю "б1", прибудови до літньої кухні "б2", убиральні "В", навісу "г", сараю "Г", сажу "Д", сінника "Е", сараю "К", огорожі № 1, воріт "2", колодязя № 3, ями вигрібної № 4, водогону № 5, огорожі № 6; 1/6 частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0162); 1/6 частину земельної ділянки під будинком, що розташована по АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки 5320883201:01:001:0163).


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довела, що відповідачі ухилялися від надання допомоги батькові, який через вік і хворобу перебував у безпорадному стані, а спадкодавцю не вистачало допомоги від неї як дружини й він потребував допомоги саме від доньок, які ухилялися від надання такої допомоги, а тому відсутні підстави для усунення відповідачів від права на спадкування, а спадщина підлягає поділу між всіма спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4, якими є сторони у справі, з урахуванням частки позивача у спірному майні, як другого із подружжя.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовано.


У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та по праву власності, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - відмовлено.


У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.


Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для усунення відповідачів від права спадкування після смерті батька, оскільки позивачем не доведено факт умисного ухилення останніх від надання допомоги батькові, надання якої він потребував.


Скасовуючи рішення місцевого суду в частині визнання за сторонами права власності на спадкове майно, апеляційний суд виходив з того, що у сторін відсутні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів


У лютому 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу разом, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позовних вимог про усунення відповідачів від права спадкування та в частині задоволення зустрічного позову, постанову апеляційного суду в частині скасування рішення місцевого суду в частині часткового задоволення первісного позову, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції взагалі не врахували надані позивачем докази на підтвердження того, що спадкодавець ОСОБА_4 як інвалід першої групи потребував постійного стороннього догляду та матеріальної допомоги, проте відповідачі ухилялися від надання такої допомоги батькові, й не вчиняли жодних дій які б виявляли їх піклування про спадкодавця, хоча і були обізнані про його стан здоров`я. Про спадкодавця ОСОБА_4 дбала лише його дружина, позивач у справі, що підтверджується належними доказами, що свідчить про наявність підстав визначених статтею 1224 ЦК України для усунення від права спадкування відповідачів, які є доньками спадкодавця, й які не виконували визначеного статтями 202, 203 СК України зобов`язань щодо утримання батька.


Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.


Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту