Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 299/3195/18-ц
провадження № 61-3742св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство освіти і науки України в особі Виноградівського державного коледжу Мукачівського державного університету, Мукачівський державний університет,
третя особа - регіональне відділення Фонду державного майна України
в Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кондора Р. Ю., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Міністерства освіти і науки України в особі Виноградівського державного коледжу Мукачівського державного університету, Мукачівського державного університету, третя особа - регіональне відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області, про визнання права на приватизацію квартири та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що з 1964 року і на час звернення до суду з цим позовом вона проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 .
Зазначала, що вказана квартира, а також інші квартири у цьому будинку, були надані сім`ям викладачів Виноградівського політехнічного технікуму, правонаступником якого є Мукачівський державний університет, у тому числі і її чоловіку - ОСОБА_3 у 1961 році, який перебував у трудових відносинах з відповідачем понад 30 років та у 2007 році був звільнений
у зв`язку зі смертю.
Посилалась на те, що за життя її чоловік не встиг приватизувати вказане житло.
Починаючи з 2007 року вона неодноразово зверталась до відповідача
із заявами про надання їй дозволу на приватизацію вказаної квартири, проте їй відмовлялось із підстав того, що вона проживає у спірному приміщенні без будь-яких законних підстав і таке приміщення є аудиторією учбового корпусу відповідача, яке не підлягає приватизації.
Посилаючись на положення статей 47, 58 Конституції України, Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", ЖК УРСР
та статей 8, 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ураховуючи викладене та уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_1
та зобов`язати відповідача розглянути її заяву щодо приватизації цієї квартири у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області
від 18 липня 2019 року у складі судді Левка Т. Ю. уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Міністерство освіти і науки України в особі Мукачівського державного університету, Виноградівського державного коледжу Мукачівського державного університету розглянути заяву ОСОБА_1 щодо приватизації квартири
АДРЕСА_1 у відповідності
до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка, яка постійно, починаючи з 1964 року проживала у спірній квартирі без будь-яких заперечень з боку відповідача та була зареєстрована у цій квартирі
з 29 серпня 1977 року, як вважав суд першої інстанції, мала право
на приватизацію цієї квартири у відповідності до частини третьої
статті 9 ЖК України та частини четвертої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу Мукачівського державного університету задоволено. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області
від 18 липня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неналежним чином дослідив докази у їх сукупності та неправильно застосував норми матеріального
та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважав, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1, оскільки відсутні належні та допустимі докази того,
що спірні житлові приміщення, у яких позивачка проживає, належать
до державного житлового фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах
(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних
у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вважала, що оскільки вона починаючи з 1964 року постійно проживала
у спірній квартирі без будь-яких заперечень з боку відповідача та в якій вона з 29 серпня 1977 року була зареєстрована, має право на приватизацію цієї квартири у відповідності до частини третьої статті 9 ЖК УРСР та частини четвертої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а позбавлення її цього права є грубим порушенням права на повагу до житла, яке регламентовано статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
із Виноградівського районного суду Закарпатської області.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року вказану цивільну справу призначено до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 29 серпня 1977 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною відміткою у її паспорті та копією талону реєстрації Виноградівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області
(а. с. 15, 36 т. 1).
У вказаній квартирі також був зареєстрований ОСОБА_3 (чоловік ОСОБА_1, що підтверджується копією витягу з домової книги корпусу АДРЕСА_2, засвідченого підписом директора Виноградівського технологічного коледжу Мукачівського технологічного інституту
Бабинець О. І. (а. с. 12 т. 1).
Квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3 у зв`язку із тим,
що він з 1961 року по 27 лютого 2007 року (дата звільнення у зв`язку
зі смертю) перебував у трудових відносинах із Виноградівським політехнічним технікумом Мукачівського технологічного інституту, правонаступником якого є Виноградівський державний коледж Мукачівського державного університету.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником будівлі учбового корпусу (лат. А) Виноградівського технологічного коледжу Мукачівського технологічного інституту, загальною площею 432,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є держава Україна, орган управління - Міністерство освіти і науки України, право оперативного управління - Мукачівський технологічний інститут, на підставі розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 26 березня 2007 року № 98, зареєстровано
30 березня 2007 року (а. с. 132 т. 1).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником будівлі учбового корпусу (літ. Б) з допоміжними будівлями Виноградівського технологічного коледжу Мукачівського технологічного інституту загальною площею 908,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,
є держава Україна, орган управління - Міністерство освіти і науки України, право оперативного управління - Мукачівський технологічний інститут
на підставі розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації від 26 березня 2007 року № 98, зареєстровано 30 березня
2007 року (а. с. 133 т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24 червня 2009 року № 213 про зміни у пункті 1 рішення міського виконавчого комітету від 26 травня 2009 року № 160 "Про визнання права власності на будівлі Виноградівського державного коледжу" внесено зміни
у пункті 1 рішення міського виконавчого комітету від 26 травня 2009 року
№ 160 "Про визнання права власності на будівлі Виноградівського державного коледжу" та визнано право власності за державою Україна, орган управління - Міністерство освіти і науки України, право оперативного управління - Мукачівський державний університет для Виноградівського державного коледжу Мукачівського університету - на такі будівлі та видано свідоцтво про право власності на будівлю учбового корпусу (літ. Б)
з допоміжними будівлями у АДРЕСА_1
та будівлю корпусу (літ. А) у АДРЕСА_1
(а. с. 13 т. 1).
Правовстановлюючі документи права власності на будівлі учбового корпусу під літ. А та Б у АДРЕСА_1 за відповідачем не оскаржено і є чинним.
На звернення щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 отримувала від адміністрації Виноградівського державного коледжу Мукачівського державного університету відмови з посиланням на те, що будівля за АДРЕСА_1 не має статусу житлового будинку є учбовим корпусом та приватизації не підлягає (а. с. 37-38, 49 т. 1).
Під час розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій сторонами у справі було визнано, що вказані вище приміщення у будівлі Виноградівського державного коледжу використовуються для проживання ОСОБА_1 тривалий час. Крім цього вона за спожиті комунальні послуги на користь Виноградівського державного коледжу Мукачівському державному університету оплачувала грошові кошти, що підтверджується квитанціями (а. с. 16-21 т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду