Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 757/56645/18-ц
провадження № 61-3699св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, відповідачі: Пенсійний фонд України, Державна казначейська служба України, третя особа - Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, |
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 03 січня 2020 року у складі судді Іванченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, третя особа - Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України
м. Харкова, про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.
Позовна заява мотивована тим, що унаслідок дій Пенсійного фонду України щодо ненарахованої та неотриманої різниці у пенсії державного службовця за період з 01 лютого 2011 року по 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 завдано збитки у вигляді упущеної вигоди.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на свою користь завдані збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 218 083,82 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Рішення першої інстанції мотивоване тим, що позивачкою не доведено завдання їй збитків відповідачем у вигляді упущеної вигоди в розмірі 218 083,82 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року повернуто без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_1, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи порядок подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, звернувшись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції безпосередньо до апеляційного суду, ОСОБА_1 порушила порядок подання апеляційної скарги, визначений у підпункті 15.5 пункту 15 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), а тому апеляційна скарга з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 січня 2020 року, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, зокрема висновки суду апеляційної інстанції засновані на помилковому тлумаченні підпункту 15-5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України. При поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. При постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, зокрема зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 61-12112сво18.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту та вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
02 січня 2020 року, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року повернуто без розгляду.
Судом роз`яснено заявнику, що повернення апеляційної скарги без розгляду у зв`язку з порушенням процедури її подання не перешкоджає повторній подачі такої скарги за умови дотримання встановленого законом порядку - через суд першої інстанції, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Також згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Разом з цим згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.