Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 2-1308/11
провадження № 61-38189св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Кредобанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кам`янка-Бузька державна нотаріальна контора Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 червня 2017 року у складі судді Бакай І. А. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2011 року публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, - Камʼянка-Бузька державна нотаріальна контора Львівської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 14 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 137, згідно умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 252 500 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,5 % річних з кінцевим терміном до 13 квітня 2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, про що банку стало відомо 15 грудня 2009 року.
Спадкоємцями майна ОСОБА_4 стали відповідачі, з яких відповідно до статті 1282 ЦК України просив стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 204 014 грн 65 коп.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Камʼянка-Бузького районного суду Львівської області від 02 червня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 08 травня 2018 року, у задоволенні позову ПАТ "Кредобанк" відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що банк пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, поза межами строків, передбачених статтею 1281 ЦК України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ПАТ "Кредобанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Кредобанк".
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1089/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідачі були належним чином повідомлені про обов`язок задовольнити вимоги кредитора одноразовим платежем, що підтверджується листом Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори від 28 квітня 2010 року № 408, у межах строків, передбачених частиною другою статті 1281 ЦК України. Також зазначає, що суди дійшли помилкового висновку, визначаючи час обізнаності банку про смерть позичальника саме з 27 липня 2009 року, коли було закрито банківський рахунок № НОМЕР_1 .
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 137, згідно умов якого останній отримав кредит у сумі 252 500 грн зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 18,5 % річних з кінцевим терміном до 13 квітня 2023 року. Банк виконав свої зобов`язання, відкривши ОСОБА_4 рахунок та надавши кредитні кошти в межах обумовлених сум.
Відповідно до пункту 4.1. кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та додатками до нього.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер .
27 березня 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 звернулися до Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ "Кредобанк" здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ "Кредобанк" підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.